Ухвала суду № 38934071, 26.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/24937/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кирилюк І.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на постанову Печерського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_4 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Пенсійного фонду України (далі ПФУ), Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі УПФ), у якому просив:

- визнати бездіяльність ПФУ щодо передачі уповноваженому територіальному органу заяви позивача для прийняття рішення про поновлення виплати позивачу пенсії за вислугу років у Збройних Силах СРСР за межі України актом порушення прав;

- зобов'язати відповідачів поновити позивачу з 20.10.2010 року виплату пенсії за вислугу років у Збройних Силах СРСР в Ізраїль, яку він одержував до виїзду в Ізраїль, згідно діючого законодавства.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2013 року позовні вимоги за період з 20.10.2010 року по 30.04.2013 року включно залишено без розгляду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ПФУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач з 1976 року по 1994 рік проходив службу у Збройних військах СРСР. З грудня 1994 року позивачу призначена пенсія за вислугу років у Збройних силах СРСР.

У зв'язку із виїздом позивача на постійне місце проживання до держави Ізраїль, виплата йому пенсії була припинена з серпня 2010 року.

Позивач звернувся до ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії, однак, листом від 26.06.2013 року йому відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року за №1-32/2009 (№25-рп/2009) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 3.3 мотивувальної частини визначеного рішення, виходячи із правової, соціальної природи пенсії право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2014 року від - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.