Ухвала суду № 38933076, 22.05.2014, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2402/14-ц

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

22 травня 2014 р. Суддя Червоноградського міського суду Львівської області Новосаж М.Д. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.05.2014 року звернувся із даним позовом, посилаючись на те, що ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 14.03.2011 р. відмовлено у відкритті провадження за його позовом до судді Вищого Адміністративного суду України про відшкодування моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.11.2011 р., задоволено його касаційну скаргу на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 14.03.2011 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 07.07.2011 р.. Вважає, що винесена суддею Адамович Я.М. ухвала Сокальського районного суду від 14.03.2011 р. є завідомо не правосудною, не ґрунтується на законності, верховенстві права та вимогах закону. Вважає, що шляхом порушення норм ЦПК України йому було спричинено моральних страждань, які полягають у приниженні його честі, гідності, ділової репутації, моральних переживаннях, його було позбавлено права доступу до правосуддя. У зв'язку із чим просить стягнути в його користь 1000 000 грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Перевіривши виконання позивачем вимог ст.ст.118-119, 121-122 ЦПК України, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Право на оскарження судових рішень та процесуальних дій перебуває у прямому зв'язку із визначенням підсудності, а також з процедурою, передбаченою відповідним процесуальним законодавством, а тому реалізувати право на оскарження судових рішень та дій можна виключно в цих межах.

Згідно із положенням ст.ст.126, 129 Конституції України, рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя пов'язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях можуть оскаржуватися у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції шляхом подачі позову.

Відповідно до ст.62 Конституції матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою. Однак і за таких обставин за зазначену шкоду перед особою відповідає не безпосередньо суд або суддя, а держава. Тому суддя як посадова особа, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою стороною, котра бере участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.

Крім цього, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 12.06.2009 року «Про деякі питання ,що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до суддів», суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції,і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дії чи бездіяльності вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Зазначені роз'яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

У зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Таким чином ,у відкритті провадження по справі слід відмовити на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.

Керуючись ч.1 ч.2 ст.122 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування шкоди.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львісвької області.

Суддя: М. Д. Новосад