Ухвала суду № 38932646, 26.05.2014, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Заявва № 261/7663/13-ц

Провадження № 6/261/159/14

У Х В А Л А

Іменем України

м. Донецьк 26 травня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Чернової О.В., при секретарі - Булуєвій С.В., за участю заявника ОСОБА_1, зацікавлених осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, -

В с т а н о в и в:

Заявник звернувся в суд з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що на виконанні у ВДВС Петровського РУЮ у м.Донецьку знаходиться виконавчий лист №2-72/2010 р., виданий Петровським районним судом м.Донецька про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: суми боргу в розмірі 253 212 грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення виконання забов'язання в розмірі 17 294 грн. 78 коп.; судові витрати, пов'язані з участю адвоката - 1 500 грн., судовий збір у розмірі 1 700 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., а всього 273 737 грн. 58 коп.. До теперішнього часу рішення Петровського районного суду від 17 червня 2010 р. не виконане. Між тим ОСОБА_2 з 06.08.1982 р. по теперішній час перебуває у шлюбі з ОСОБА_3. У ОСОБА_2 відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, лише в зв'язку з тим, що він своє майно реєструє на дружину ОСОБА_3, приховуючи факт його існування. Між тим, є майно, що є спільною власністю подружжя. На підставі викладеного заявник просить встановити спосіб і порядок виконання рішення суду у виконавчому провадженні №39837631, звернувши стягнення на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, пояснив, що на виконанні ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку знаходився виконавчий лист №2-72/2010 р., про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми боргу в розмірі 273 737 грн. 58 коп.. До теперішнього часу на виконання рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 червня 2010 р. не було стягнуто жодної суми, він бажає, щоб стягнення було звернуто на майно боржника. Із заробітної плати та пенсії боржника здійснюється відрахування по іншому виконавчому провадженню про стягнення на його користь 48 364 грн. Під час виконання державним виконавцем встановлено, що у ОСОБА_2 відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення. Предмети побуту, що знаходилися за місцем проживання боржника, державним виконавцем не було описано, оскільки було встановлено, що це майно належить іншим особам, у тому числі й дружині боржника - ОСОБА_3, яке є спільним майном подружжя. Державним виконавцем не звертається стягнення на майно боржника, не вживаються заходи щодо його виявлення, опису та арешту і визначенню частки у спільному майні. У зв'язку із чим, вважає, що на спільне майно подружжя - предмети побуту необхідно звернути стягнення. Просив встановити спосіб і порядок виконання рішення суду у виконавчому провадженні №39837631, звернувши стягнення на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Зі скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у даному виконавчому провадженні він не звертався.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнав, пояснив, що він не ухиляється від виконання рішення суду, стягувач не бажає, щоб було звернуто стягнення на його заробітну плату і пенсію.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, так як можливо утримувати із заробітної плати та пенсії чоловіка суму заборгованості. Спільне майна у їх подружжя відсутнє, із предметів побуту - лише телевізор, який державним виконавцем не було описано.

Представник зацікавленої особи ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку в судове засідання не з'явився. Від начальника ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника зацікавленої особи.

Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 червня 2010 р. задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 21.11.2007 р., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: борг за договором позики від 21.11.2007 р. в розмірі 253 632 грн.; 3% річних від простроченої суми - 17 323 грн.; судовий збір 1 700 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.; витрати пов'язані з участю адвоката - 2 500 грн., всього 275 185 грн. (т.3 а.с.143-144).

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16.08.2010 р. рішення Петровського районного суду м. Донецька по справі від 17.06.2010 року змінено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь заявника суму боргу в розмірі 253 212 грн. 80 коп., 3% річних від простроченої суми - 17 294 грн. 78 коп., витрати пов'язані з участю адвоката - 1 500 грн.. В частині стягнення судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним залишено без змін (т.3 а.с.145-146).

На виконанні у ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку з 17.09.2013 року до 07.05.204 року перебувало виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-72 згідно рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17.06.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 273 737 грн. 58 коп. Постановою державного виконавця накладено арешт на нерухоме та рухоме майно боржника. Проведеною перевіркою рухомого та нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 не виявлено. Згідно акту державного виконавця від 05.12.2013 року ліквідне майно, яке підлягає опису та арешту за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, відсутнє. Згідно перевірки майнового стану, зареєстрованого за ОСОБА_3 рухомого і нерухомого майна, не виявлено (т.3 а.с.142, 221-224, т.4 а.с.1-6).

Згідно зі ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічну норму містить ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", в якій зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Разом з тим, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили, воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Згідно з частинами 1, 5, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Як встановлено судом в судовому засіданні, за виконавчим листом у виконавчому провадженні №39837631 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу утримання не провадилися, державним виконавцем виконавчий лист не направлявся для проведення відрахувань із пенсії та заробітної плати боржника, стягувач заперечує проти направлення виконавчого документу для стягнення із заробітної плати і пенсії боржника, наполягає на зверненні стягнення на майно боржника; частка у праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в натурі ОСОБА_2 не виділялася, судом не встановлювалося, що договір позики був укладений ОСОБА_2 в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби; майно, на яке можливо звернути стягнення, належне на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не виявлено і державним виконавцем не описувалося та не арештовувалося (т.3 а.с.221-224, 246-250, т.4 а.с.5-6).

Крім того, ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що безпосередньо державним виконавцем звертається стягнення на частку боржника у спільному майні, яка визначається судом за поданням державного виконавця.

Також судом приймається до уваги, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому інший спосіб, яким має бути виконано рішення, не може порушувати права осіб, які не були учасниками спору, за наслідками якого було ухвалено рішення суду, не може собою підміняти компетенцію інших державних інституцій, не може суперечити іншим нормативним актам держави, які регулюють права та обов'язки інших осіб, за своєю суттю розв'язувати інші спори, які існують між особами, права яких зачіпаються встановленим способом виконання рішення суду та які не були предметом розгляду у судовій справі, за наслідками розгляду якої ухвалено судове рішення, вирішувати інші спірні питання, тощо. Крім того, запропонована заявником зміна способу та порядку виконання судового рішення фактично змінює суть рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17.06.2010 року та апеляційного суду Донецької області від 16.08.2010 року, що заборонено нормами процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, ст. ст. 36, 52 Закону України "Про виконавче провадження", ст.73 СК України, суд,-

У х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 39837631 шляхом звернення стягнення на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.В.Чернова