Рішення № 38932183, 26.05.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/13291/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначав, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 21.05.2007р., ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 31 жовтня 2013 року має заборгованість в загальній сумі 18328,13грн., із яких 4997,60грн. - заборгованість за кредитом; 9270,85грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 2948,82 - заборгованість по комісії, а також штрафи 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 860,86 грн. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18328,13 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

24 квітня 2014р. представник позивача Бучакчийський С.В. (за довіреністю) подав заяву про залишення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 2948,82 грн. без розгляду.

Ухвалою суду від 26 травня 2014р. позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_1 комісії у розмірі 2948,82 грн. залишені без розгляду

Представник позивача у це судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

В процесі розгляду справи, позивач пояснив, що ОСОБА_1 отримав кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник при оформленні кредитної картки був ознайомлений і погодився, що підписана ним заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. У червні 2007 року, за заявою ОСОБА_1, кредитний ліміт картки був збільшений до 7000 грн. Останній раз відповідач здійснював погашення кредиту у жовтні 2008 року.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Подав суду заяву про застосування позовної давності до вимог позивача. Суду пояснив, що дійсно у 2005 році взяв у Приватбанку кредитну картку. Проте, яка сума коштів була знята ним і скільки погашено він вже не пам'ятає, квитанцій у нього не збереглося. Дія кредитної картки давно закінчилася, нову він не отримував. Заяви про припинення договору про надання банківських послуг позивачу не подавав.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Судом встановлено, що 21 травня 2007 року ПриватБанк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць. У червні 2007 року кредитний ліміт був збільшений до 7000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

В заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки відповідач зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту, Правилами користування кредитною карткою і Тарифами складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг (а.с.7).

Умовами і правилами надання банківських послуг (а.с.9-12) передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, його вид і строк дії визначений в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг (п.3.1 Умов). Договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк (п.9.12 Умов). Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії) по платіжним карткам з встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений у Тарифах (а.с.45), які являється невід'ємною частиною договору. Розмір щомісячних платежів за кредитом встановлений у розмірі 7% від заборгованості , але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Щомісячний платіж вноситься до 25 числі місяця, наступного за звітним. При порушенні строків платежів більш ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову (8.6 Умов).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання з листопада 2008 року не виконує, передбачені умовами договору платежі не вносить, у зв'язку із чим станом на 31 жовтня 2013 року має заборгованість за кредитом - 4997,60грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9270,85грн., яку просить стягнути позивач. Також позивач просить стягнути з відповідача штрафи за прострочення сплати кредиту у розмірі 250,00 грн. (фіксована частина) і 860,86 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач подав заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти 21 травня 2007 року, а починаючи з листопада 2008 року щомісячні зобов'язання з погашення кредиту жодного разу не виконував.

Банк з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом звернувся до суду лише 26 листопада 2013 року.

За умовами договору погашення кредиту і процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, наступного за місяцем, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Тобто, у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Таким чином, аналізуючи норми ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України суд дійшов висновку про те, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Отже, у відповідності до умов договору і наданого Банком розрахунку, з відповідача на користь Банку підлягають стягненню проценти за користування кредитом у сумі 5337,44 грн., які визначаються як різниця заборгованості по процентам станом на 31.10.2013р. і загальної заборгованості по процентам станом на 26.11.2010р. (9270,85 -3933,41=5337,44).

Заборгованість за тілом кредиту стягненню не підлягає за пропуском позовної давності.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 250 грн. ( фіксована частина), хоча за умовами 8.6 договору штраф визначений у розмірі 500 грн. Однак суд, з власної ініціативи не може виходити за межі позовних вимог, а тому стягненню підлягає саме штраф у сумі 250 грн.

Пунктом 8.6 Умов також передбачено сплату штрафу у розмірі 5% від суми позову. У даному випадку необхідно стягнути 5 % від суми боргу, пропорційно частці задоволених позовних вимог, у розмірі 279,37 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення сум, що підлягали сплаті боржником до 26 листопада 2010 року Банку слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути витрати, понесені позивачем на оплату судового збору у сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10,15,60,88,208,212-215 ЦПК України, ст.ст. 256,167, 509,526,610,626,1048,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 21.05.2007р. №б/н в загальній сумі 5866,81грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень вісімдесят одна копійка), із яких: 5337,44 - заборгованості за процентами; 529,37грн. - загальна сума штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення суду,- протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І. П. Прінь