Ухвала суду № 389320, 23.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: Бутенка В.І.,

суддів: Сороки М.О.,

Горбатюка С.А.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.

при секретарі Якименко О.М.

з участю представників: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Мишковець О.В.; ТОВ «Українські теплогенератори» Серги О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

закасаційною скаргоюДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 6 жовтня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року

у справіза позовом ТОВ «Українські теплогенератори» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

ТОВ «Українські теплогенератори» звернулось до господарського суду з позовом до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Постановою господарського суду м. Києва від 6 жовтня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 002782626/3 від 07.07.2005 р.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з Київським міським відділенням Державного інноваційного фонду України за період з 01.01.2002 р. по 01.10.2004 р. За результатами цієї перевірки був складений акт № 108/26-20/23710767 від 23.12.2004 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 317.660.00грн., в т.ч. 226.900.00 грн. - основний платіж та 90.760.00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

На підставі рішення ДПА України від 01.07.2005 р. № 6181/6/25-1015 про результати розгляду скарги позивача, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 002782626/3 від 07.07.2005р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 317.660.00 грн., в т.ч. 226.900.00 грн. - основний платіж та 90.760.00грн. штрафні (фінансові) санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному п.7.11 зазначеного Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість ЗАТ «Українські теплогенератори»перед Українською Державної інноваційною компанією на момент складання акту перевірки складала 765.300.00 грн. Вказана сума заборгованості не була спірною, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 09.12.2003 р., залишеним без зміни постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2004 року, з позивача на користь Української державної інноваційної компанії стягнуто 773.300.00 грн. основного боргу, 121.451.43 грн. інфляційних витрат на 111.891.74 грн. трьох відсотків річних. На момент складання акту перевірки вказане рішення набрало законної сили. Тому зазначена сума заборгованості позивача підлягає віднесенню до валових доходів Української державної інноваційної компанії.

Крім того, той факт, що сума заборгованості позивача перед Українською державною інноваційною компанією у розмірі 765.300.00грн. на момент перевірки не була повернута, не дає підстав вважати її безповоротною фінансовою допомогою, оскільки згідно з зазначеними вище рішеннями, ЗАТ «Українські теплогенератори» не являлось її власником і вказана сума не є доходом позивача як безповоротна та сумнівна (прострочена) заборгованість.

Отже, висновок суду про те, що ЗАТ «Українські теплогенератори» не мало правових підстав відносити спірну суму заборгованості до валових доходів, оскільки зазначену суму заборгованості було стягнуто за рішенням суду, відповідає фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з таким висновком і в касаційній скарзі не наведено переконливих доводів на його не спростування.

З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, апостанову господарського суду м. Києва від 6 жовтня 2005 року і ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

з оригіналом згідно

суддя: