Ухвала суду № 38931479, 22.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Справа № 8020/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2013р. у справі №2а/0370/722/11 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до відкритого акціонерного товариства «Луцький райагропостач» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3249,64 грн., -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2011 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Луцький райагропостач» у якому просила стягнути з ВАТ «Луцький райагропостач» штрафні (фінансові) санкції в сумі 3249,64 грн. на користь держави.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Луцький райагропостач» на користь держави штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку та просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Луцької ОДПІ Волинської області ДПС задовольнити повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР (в ред. від 01.06.2000р. №1776-111) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з наступними змінами та доповненнями, - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Кожен чек містить дані за роботи магазину за день, також він містить суму ПДВ за день яка є підставою для сплати. Тобто кожен чек є окремим документом з конкретною інформацією роботи СПД. Тому щоденне не роздрукування чеків неможна узагальнювати як одне триваюче порушення.

Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Пунктом 4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №107/5298, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, ще суб'єкт господарювання повинен забезпечити, зокрема, ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, друкування Х-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО.

Згідно даного Порядку, Z-звіт (фіскальний звітний чек) - денний звіт з обнуленням в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 7,5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 106/5298, з наступними змінами та доповненнями, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, " підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках, книги ОРО.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно апелянт вважає, що не роздрукування фіскального звітного чеку є одиничним порушенням, за кожне з яких застосовується штрафна санкція.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції було встановлено, що 25.05.2010 року на підставі направлення №205186 від 25.05.2010 року службовими особами ДПА у Волинській області було проведено перевірку торгового павільйону, розташованого за адресою вул. Горохівська, 2в, с. Гірка Полонка Луцького району, який належить ВАТ «Луцький райагропостач», з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Працівниками ДПА у Волинській області за результатами перевірки складено акт №0546/03/18/23/00902553 від 25.05.2010 року, яким, серед інших, встановлено порушення пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункову операцію проведено без застосування РРО та без видачі касового чеку; не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в поточному звіті по РРО, а також не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків Z - звітів у кількості 5 штук.

На підставі вищенаведеного акту, Луцькою ОДПІ прийнято рішення №0001312303 від 08.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2460,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2, статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року в справі №2а-3355/10/0370 адміністративний позов ВАТ «Луцький райагропостач» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ №0001312303 від 08.06.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року залишено без змін. Постанова суду першої інстанції набрала законної сили 20.03.2013 року, що стверджується довідкою від 15.04.2013 року, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Врахувавши вищенаведені норми законодавства, податкове зобов'язання ВАТ «Луцький райагропостач» щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих згідно з рішенням Луцької ОДПІ №0001312303 від 08.06.2010 року, в частині 1100,00 грн. набуло статусу узгодженого податкового зобов'язання 20.03.2013 року, оскільки дане рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1360,00 грн. визнано протиправним і скасоване постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року, яка набрала законної сили 20.03.2013 року.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим кодексом.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ визначено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Суд апеляційної інстанції врахувавши вищенаведені аргументи, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що оскільки рішення Луцької ОДПІ №0001312303 від 08.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2460,00 грн. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360,00 грн. скасоване постановою суду, яка набрала законної сили, відповідачем податковий обов'язок щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 1100,00 грн. не виконаний, а тому адміністративний позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ВАТ «Луцький райагропостач» на користь держави штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1100,00 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2013р. у справі №2а/0370/722/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

О.О. Большакова

Повний текст ухвали складений 27 травня 2014 року.