Постанова № 38931226, 29.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. Справа № 804/3339/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Озерова Р.Л.

представника відповідача - Кузнецова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення від 17.02.14, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення №000001/04-07-21/НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. (а.с.20-21). На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що другий екземпляр адміністративного протоколу, як того вимагає ст. 254 КУпАП, позивачу ніхто не вручав, адміністративні матеріали протизаконно булі розглянуті у відсутність позивача, він не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Крім того позивачем зазначено, що приміщення, яке зазначене у протоколі, було здано ним в оренду іншому підприємцю у вересні 2013 р. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, Нікопольської ОДПІ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку із виявленням факту продажу продавцем ОСОБА_4 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою АДРЕСА_1 слабоалкогольного напою особі, яка не досягнула 18 років. В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволені позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Зі змісту оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.14 №000001/04-07-21/НОМЕР_1 вбачається, що до ФОП ОСОБА_3 застосуванні фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.11.13 № 013294, яким встановлено порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами. Означені фінансові санкції застосовані до ФОП ОСОБА_3 згідно з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В підтвердження допущення ФОП ОСОБА_3 такого порушення відповідачем долучені до справи: - протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.13 №013294; - постанова про адміністративне правопорушення від 05.11.13 №013294, - постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.11.13 №522; - паспорт ОСОБА_5; - рапорт о/у Сушко Є.Я., письмові пояснення ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Зі змісту наведених документів вбачається, що гр. ОСОБА_4 05.11.13 о 17 год. 40 хв. у м. Нікополі по вул. В.Усова, 36-А, в магазині «Продукти -24 години» продала слабоалкогольний напій «Ріо Маргарита» неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за що гр. ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та на неї накладений штраф в розмірі 510 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача щодо причетності позивача до факту продажу слабоалкогольного напою неповнолітній особі і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру держаної реєстрації та набув статусу фізичної особи-підприємця. Видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_3 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції

у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону в розмірі 6 800 гривень. Приписами ст.15-3 згаданого закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових

виробів, зокрема особам, які не досягли 18 років. Зміст наведених положень дозволяє діяти висновку, що фінансові санкції, передбачені абз.9 ч.2 ст.17 Закону, застосовуються до того суб'єкту господарювання, який продав пиво, алкогольний, слабоалкогольний напій особі, яка не досягла 18 років. Наведене узгоджується з приписами ст.218 Господарського кодексу України, згідно з ч.1 якого підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суб'єктом владних повноважень - відповідачем не надано до суду жодного належного доказу на підтвердження факту продажу суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_3 05.11.13 слабоалкогольного напою «Ріо Маргарита» неповнолітньому ОСОБА_5 Жодний документ, наданий відповідачем, не містить посилань на той факт, що гр. ОСОБА_4 перебуває з ФОП ОСОБА_3 у трудових відносинах. Більш того, представник відповідача зазначив в судовому засіданні, що дані про те, що ОСОБА_4 працює за трудовою угодою у ФОП ОСОБА_3, в ОДПІ відсутні.

Крім того, надані відповідачем документи не дають можливість встановити, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» має відношення до ФОП ОСОБА_3. Як вбачається з Договору оренди від 01.08.13, долученого позивачем до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 передав ОСОБА_9 в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 17,6 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_1., з метою здійснення орендарем господарської діяльності, строком на 4 місяця (а.с.26-30).

Також суд відмічає, що відповідно до п.8 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМУ від 02.04.03 №790, який відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) може застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу, питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій. Неповідомлення контролюючим органом ФОП ОСОБА_3 про наявні матеріали відносно факту продажу ОСОБА_4 слабоалкогольного напою «Ріо Маргарита» неповнолітньому ОСОБА_5 та вирішення питання про накладення на ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій позбавило можливість останнього реалізувати своє право на заявлення вимоги прийняти участь у розгляді такого питання.

Суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків щодо факту продажу слабоалкогольного напою неповнолітній особі суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_3 та винесеного на їх підставі оскаржуваного рішення належним чином не довів, що вказує на те, що такі висновки носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровські області №000001/04-07-21/НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн. не узгоджується з вимогами чинного законодавства. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровські області №000001/04-07-21/НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 255 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень) 78 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.05.14.

Суддя А.О. Коренев