Рішення № 38930888, 20.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5924/14 20.05.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

Про стягнення 4 325,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Гермаш С.М. - представник за довіреністю № 13/3114 від 26.12.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення 4 325,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.14. порушено провадження у справі № 910/5924/14; розгляд справи призначено на 22.04.14. о 09-40.

22.04.14. Моторне (транспортне) страхове бюро України через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надіслало письмове повідомлення по справі.

22.04.14. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по справі, та частково документи, які були витребувані судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.14. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 20.05.14. о 11-20.

23.04.14. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

13.05.14. представник позивач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.14. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача вкотре в судове засідання 20.05.14. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/5924/13.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.10. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів віл нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0664075/0103/13, за яким позивач застрахував майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Peugeot-107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

16.08.13.о 08 год. 30 хв. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався на 671+391м автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Peugeot-107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 28.08.13. у справі № 116/5152/13-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

19.08.13. ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» із заявою про подію, яка може бути визнана страховою № 2300019547.

Страховим актом № 2300019547 від 10.09.13. пошкодження транспортного засобу «Peugeot-107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1., внаслідок ДТП, що сталося 16.08.13., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4 835,00 грн., на підставі рахунку-фактури № СФ-0002232 від 19.08.13., який виставлений Фірмою «Бош-Сервіс»

При цьому, суд відзначає, що з приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою завданої шкоди та проведенням автотоварознавчого дослідження, не стосуються позивача, а під оціненою шкодою розуміється шкода оцінена насамперед страховою компанією.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України №5011-35/11156-2012 від 30.01.2013 р., №5011-50/17047-2012 від 15.05.2013 р. та №5011-67/7989-2012 від 14.11.2012 р.

З наявного в матеріалах справи страхового акта № 2300019547 від 10.09.13. вбачається, що позивачем було оцінено шкоду, завдану власнику забезпеченого транспортного засобу на підставі рахунку-фактури № СФ-0002232 від 19.08.13., складеного Фірмою «Бош-Сервіс».

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 835,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, який керував транспортним засобом «ВАЗ 21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - транспортним засобом марки «ВАЗ21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» за полісом № АВ/9413202.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Регресною вимогою № Р/0103/13/1 від 15.01.14., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4 835,00 грн., отримання останнім даної регресної вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411211453249 від 21.01.14.

Останній відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з транспортного засобу «Peugeot-107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 835,00 грн., та позивачем набуто право вимоги на дану суму.

Полісом № АВ/9413202 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. франшиза 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № АВ/9413202 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № АВ/9413202 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 325,00 грн. (4 835,00 грн. набуте право вимоги - 510,00 грн. - франшиза), внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А; код ЄДРПОУ 20842474) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр-кт. Повітрорфлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ 23510137) 4 325 (чотири тисячі триста двадцять пять ) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.14.

Суддя Т.М. Ващенко