Постанова № 38928640, 21.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року справа №2а/0570/13325/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового првадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області до Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з травня 2012 року по серпень 2012 року включно в розмірі 3 482 870,66 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що до набрання чинності Законом України № 1057-IV, а саме до 1 січня 2004 року, обов'язку підприємств відшкодовувати ПФУ витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII, передбачено не було, у зв'язку з чим, витрати на виплату таких пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, відшкодуванню відповідачем не підлягають. Крім того, наголошує на тому, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт існування вищезазначеної заборгованості з боку відповідача, правомірність стягнення вказаної суми та документально підтверджені підстави визначення розміру відшкодування саме в такому розмірі. Апелянт також зауважує на тому, що сума підвищень не повинна бути включена до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 і не підлягає відшкодуванню з боку відповідача.

В додаткових письмових поясненнях до апеляційної скарги відповідач посилається на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 р. у справі № 2-0570/5972/2012, яким встановлено, що ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» не є правонаступником Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» (УМДО), тому цей факт не підлягає доказуванню, у зв'язку з чим, ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» не повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, які пред'являються УМДО, з травня по серпень 2012 р. в розмірі 88392,19 грн., тому просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відовити в задоволенні позовних вимог частково на суму 88392,19 грн.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство "Селидіввугілля", код ЄДПРОУ 33426253 зареєстрований в якості юридичної особи 06.06.2005 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області .

Державне підприємство "Селидіввугілля" має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи - відокремлений підрозділ "Шахта Курахівська" Державного підприємства "Селидіввугілля", ідентифікаційний код 33621568.

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач мав сплатити за період з травня 2012р. по серпень 2012р. суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 3 482 870,66 грн. Пенсіонери, які зазначенні у розрахунках, виконували роботи, передбачені Списком № 1. Вказані розрахунки надсилалися на адресу відповідача.

Однак, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем, відповідачем не відшкодовані в установленому Законом порядку та розмірі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з травня 2012р. по серпень 2012р. у розмірі 3 482 870,66 грн., що підтверджується актом звірки, підписаного сторонами, який наявний у матеріалах справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, згідно до пункту "а" ч.1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

У відповідності до абз. 3 п. 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Наведена правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства "Росава"про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України суд при прийнятті рішення керується вказаною правовою позицією.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для віднесення на рахунок відповідача витрат з виплати пенсій особам, яким пільгові пенсії були призначені до 01.01.2004 року, крім того, прийняв до уваги, що розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувалися, структурним підрозділом відповідача підписаний акт звірки, відповідно до якого відповідач погодився з існуючою заборгованістю.

Разом з тим, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 р. у справі № 2-0570/5972/2012 встановлено, що ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» не є правонаступником Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» (УМДО), тому заслуговують на увагу доводи апелянта, що ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» не повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, які пред'являються УМДО, з травня по серпень 2012 р. в розмірі 88392,19 грн., тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в позові.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення частково помилкового рішення.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,202,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а/0570/13325/2012 - скасувати в частині задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області до Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред»явлених до Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання в/о «Селидіввугілля» в сумі 88392,19 грн., в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а/0570/13325/2012 - залишити без змін, вважаючи загальну суму, що підлягає стягненню з Державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" , - 3394478 (три мільйони триста дев»яносто чотири тисячі чотириста сімдесят вісім)гривень 47 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко