ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2014 р. Справа № 923/359/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон
до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Токарівка Білозерського району Херсонської області
про стягнення 14 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Черепащук В.В., уповн. представник., довіреність № 8-1/865 від 12.05.2014р.;
від відповідача - адвокат ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 15.04.2014р., ордер від 15.04.2014р. серія ХС № 047314.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача 14 000,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафів за порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, які були накладені на відповідача згідно з рішеннями від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2 адміністративної колегії позивача. Позовні вимоги обґрунтовано твердженням про протиправне невиконання відповідачем вказаних рішень адміністративної колегії позивача, наявністю підстав для стягнення у судовому порядку пені з розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки його оплати тривалістю в 829 днів (період з 23.12.2011р. по 20.03.2014р, включно), з урахуванням обмежень згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (розмір пені не може перевищувати розміру штрафу).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте в судовому засіданні 20.05.2014р. представник відповідача подав суду заяву, що містить у собі клопотання про надання відповідачеві розстрочки виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами, починаючи з дати вступу рішення в законну силу, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.
Представник позивача заперечує проти задоволення вказаної заяви відповідача.
В судовому засіданні 15.04.2014р. оголошувалася перерва до 10-30 год. 20.05.2014р.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 20.05.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
11.10.2011р. Адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - позивач) прийнято рішення №62/П-2 та № 63/П-2 за результатами розгляду справ, відповідно, № 56/2-11 та № 57/2-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Згідно з першим з цих рішень (№62/П-2) дії Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) та іншого приватного підприємця під час проведення у 2010 році Великокопанівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів тендеру по закупівлі робіт з капітального ремонту визнано порушенням, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються створення результатів тендерів.
Згідно з іншим з цих рішень (№ 63/П-2) дії двох приватних підприємців, одним з яких є відповідач, під час проведення у 2010 році КЗ "Цюрупинський дитячий будинок" Херсонської обласної ради тендеру по закупівлі робіт з реконструкції спального корпусу також, визнано порушенням, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються створення результатів тендерів.
За кожним з цих рішень за вчинення відповідного порушення на відповідача накладений штраф у розмірі 7 000,00 грн. Тобто, загальна сума штрафів, які накладено на відповідача за вчинення двох зазначених порушень, складає 14 000,00 грн.
Як слідує з супровідних листів від 13.10.2011р. № 62-16/ж та № 63-16/ж до вказаних рішень (а.с.11,16), а саме, з розписок відповідача на других примірниках вказаних листів, з зазначенням дати отримання цих листів, рішення Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2 отримано відповідачем 21.10.2011р. За текстом цих листів відповідача було повідомлено про порядок сплати штрафу до державного бюджету, а також, що законом (ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") передбачений обов'язок платника штрафу надати позивачеві докази сплати штрафу та нарахування пені, у разі несплати штрафу у встановлений строк, у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожен день прострочення сплати штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 6 цієї ж статті за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату штрафу. Частиною 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлений обов'язок суб'єкта господарювання протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, що прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку встановленому Антимонопольним комітетом України. Згідно з частиною 4 цієї ж статті передбачено, що на час проведення такої перевірки Антимонопольний комітет може зупинити виконання рішення, яке перевіряється, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Згідно з ч. 4 цієї ж статті дія рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним цього рішення.
Рішення Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2, у справах, відповідно, № 56/2-11 та № 57/2-11, відповідачем (або ж іншими зацікавленими особами) до господарського суду (або ж в порядку іншого судочинства) не оскаржувалися, заяви про перевірку цих рішень до Антимонопольного комітету не подавалися, у зв'язку із чим дія цих рішень не зупинялася. Станом на теперішній час вказані рішення не скасовано та не визнано недійсними.
При цьому, відповідач не звертався до позивача з заявами про відстрочку або розстрочку сплати накладених на відповідача згідно з рішеннями Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2 штрафів, й, відповідно, така відстрочка (розстрочка) відповідачеві не надавалася. Виходячи з приписів ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та з урахуванням дати отримання відповідачем вказаних рішень, а саме, 21.10.2011р., двомісячний строк для виконання відповідачем в добровільному порядку вказаних рішень (для сплати накладених на відповідача за цими рішеннями штрафів) закінчився 22.12.2011р.
Фактично, відповідачем до 22.12.2011р. було сплачено на виконання рішення Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 за квитанцією банку від 20.12.2011р. 1 400,00 грн. (а.с.12) з 7 000,00 грн. штрафу та на виконання рішення Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 63/П-2 за квитанціями банку від 11.11.2011р. 1000,00 грн. та від 20.12.2011р. 400,00 грн. (а.с.17), а разом 1 400,00 грн. з 7000,00 грн. штрафу.
З 23.12.2011р. відповідач є таким, що прострочив сплату штрафів за вказаними рішеннями адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2. Станом на 23.12.2011р. заборгованість відповідача по сплаті штрафів за кожним з цих рішень складала по 5 600,00 грн., всього 11 200,00 грн.
Вказаний, у сумі 11 200,00 грн., залишок штрафів відповідачем було сплачено повністю згідно з двома квитанціями банку від 28.11.2013р. (а.с.12, 17). Даний факт позивачем не заперечується, копії цих обох квитанцій було додано позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу, а також відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені, також, зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати штрафу по кожному з вказаних рішень Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2 за періоди часу тривалістю в 829 днів, а саме, з 23.12.2011р. по 20.03.2014р., у розмірі по 7 000,00 грн. за прострочення сплати кожного з накладених за цими рішеннями штрафів. При цьому, позивачем застосовано встановлене за ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмеження щодо граничного розміру пені, а саме: розмір пені не може перевищувати розміру штрафу. Тобто, розмір пені за прострочення сплати штрафу по кожному з вказаних рішень не може перевищувати 7 000,00 грн., а, загальний (за двома цими рішеннями) розмір зазначеної пені не може перевищувати 14 000,00 грн.
Розрахунок пені (а.с.7) судом перевірено. За результатами цієї перевірки встановлено, що позивачем невірно, а саме, як 829 днів, визначено тривалість вказаного у даному розрахунку періоду нарахування пені з 23.12.2011р. по 20.03.2014р., замість правильного 819 днів (9 днів з 23.12.2011р. по 31.12.2011р., 366 днів у 2012 році, 365 днів у 2013 році та 79 днів з 01.01.2014р. по 20.03.2014р., включно; 819 = 9 + 366 + 365 +79), а також, що позивачем безпідставно нарахована пеня за період з 28.11.2013р. по 20.03.2014р., включно, оскільки залишок штрафу у сумі 11 200,00 грн. повністю сплачено відповідачем 28.11.2013р., згідно квитанцій банку (а.с.12,17): пеня має бути нарахована за період з 23.12.2011р. по 27.11.2013р., включно, або за 706 днів.
Судом здійснено власний розрахунок пені за прострочення сплати відповідачем штрафів по кожному з вказаних рішень Адміністративної колегії позивача від 11.10.2011р. № 62/П-2 та № 63/П-2.
За результатами цих розрахунків встановлено, що розмір пені за прострочення сплати відповідачем штрафів по кожному з вказаних рішень становить по 59 304,00 грн., а по двох рішеннях становить, відповідно, 118 608,00 грн.
(5 600,00 грн. / 100) х 1,5) х 706 днів = 59 304,00 грн.
118 608,00 грн. = 59 304,00 грн. х 2
Враховуючи те, що сума пені за наведеним розрахунком суду перевищує розмір кожного з штрафів (а саме, 7 000,00 грн.), з урахуванням встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмежень щодо граничного розміру пені, стягненню з відповідача підлягає пеня, у розмірі, що не перевищує розміру штрафу. Тобто, по 7 000,00 грн. пені за прострочення сплати кожного з цих штрафів, а всього (разом) 14 000,00 грн. пені. Таким чином, суд констатує, що зазначені недоліки, які наявні у виконаному позивачем розрахунку пені, не призвели до заявлення необґрунтованих за розміром позовних вимог.
Доказів сплати пені у вказаному, 14 000,00 грн., розмірі відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України у зв'язку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, зокрема, про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені. Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при несплаті штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.
Викладені встановлені судом фактичні обставини та наведені правові норми є підставами для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позивач у березні 2014 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення 14 000,00 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1 218,00 грн. Таким чином, у відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання вказаної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у сумі 1 827,00 грн.
Відповідно до п. 12 ст.5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з цим судовий збір повністю, у сумі 1827,00 грн., має бути покладений на відповідача.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За загальним правилом (згідно із ст. 121 ГПК України) відстрочка або розстрочка виконання рішення може бути надана відповідачу за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або зроблять його неможливим, у виняткових випадках залежно від обставин справи.
Згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Підставами для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища відповідача за станом на час розгляду даної справи час, доказів існування (наявності) інших обставин відносно відповідача, які за законом можуть бути підставами для надання відповідачеві розстрочки виконання даного судового рішення, а також, доказів можливості виконання відповідачем судового рішення у разі надання розстрочки його виконання. У зв'язку із цим клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 75040, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, р/р 31116106700002 в ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 37959779) 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. пені. Стягувач: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи 21292403).
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 75040, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання даного рішення суду.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27.05.2014р.
Суддя К.В. Соловйов
Судове рішення № 38928503, Господарський суд Херсонської області було прийнято 20.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/359/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: