Ухвала суду № 38928489, 28.05.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"28" травня 2014 р.№ 916/983/13

За позовом: Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району

до відповідача: Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ВЧ А1533

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпати"

про визнання недійсним та скасування розпорядження

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від прокурора: Риженко М.Ю., довіреність №3021/вих.-13 від 15.07.2013р.

від позивача - МОУ: Добров Ю.І., довіреність №220/217/д від 06.03.2014р.

від позивача - Б-Дністровської КЕЧ району: Добров Ю.І., довіреність №01 від 08.01.2014р.

від відповідача: Кюссе І.Г., довіреність від 14.01.2013р.

від третьої особи: Гусаров О.Л., довіреність від 23.01.2013р.

В судовому засіданні 28.05.2014 р. приймали участь:

від прокурора: Риженко М.Ю., довіреність №3021/вих.-13 від 15.07.2013р.

від позивача - МОУ: Добров Ю.І., довіреність №220/217/д від 06.03.2014р.

від позивача - Б-Дністровської КЕЧ району: Добров Ю.І., довіреність №01 від 08.01.2014р.

від відповідача: Кюссе І.Г., довіреність від 14.01.2013р.

від третьої особи: Гусаров О.Л., довіреність від 23.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р. „Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Карпати" на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2013р., залишеним без змін постановою ОАГС від 17.12.2013р., позовні вимоги задоволено.

Постановою ВГСУ від 09.04.2014р. постанову ОАГС від 17.12.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 30.09.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи, справу №916/983/13 передано на розгляд судді Малячук І.А., у зв'язку з чим ухвалою від 23.04.2014р. справу прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.

Так, позовні вимоги прокурором обґрунтовано тим, що спірним розпорядженням ТОВ „Крапати" відведено земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону, та вказане розпорядження стало підставою для укладання 28.04.2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією та ТОВ „Карпати" договору оренди земельної ділянки загальною площею 160га. Розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №80/А-2007 від 26.03.2007р., на думку прокурора, суперечить законодавству з підстав того, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі №2-а-3436/08/1570, залишеною в силі ухвалою ВАСУ від 17.04.2014р., визнано протиправними і скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації „Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" №101/А-2005 від 05.05.2005р. та п.1 Розпорядження №368/А-2005 від 14.12.2005р. „Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо регулювання земельних відносин з військовими формуваннями", якими припинено право користування військової частини А1366 земельною ділянкою площею 23253,17га. та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради, а частину цієї ділянки в подальшому було передано ТОВ „Карпати". Прокурор зазначає, що при розгляді адміністративної справи №2-а-3436/08/1570 апеляційним судом встановлено, що право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування. З огляду на викладене прокурор вважає, що при прийнятті розпоряджень №101/А-2005 від 05.05.2005р., №368/А-2005 від 14.12.2005р. райдержадміністрація перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні вказаною земельною ділянкою, чим порушено право постійного користування МОУ на вказані землі.

Позивачі - МОУ та Білгород-Дністровська КЕЧ району позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі, про що зазначили у поясненнях від 29.05.2013р. за вх.№16672/13.

Відповідач проти позову заперечує, про що виклав у запереченнях від 23.05.2013р. за вх.№16068/13, де відзначає, що вважає недостатнім доказом постанову апеляційного суду у адміністративній справі №2-а-3436/08/1570, оскільки суд досліджував законність рішення суду першої інстанції щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою військової частини А1366. Крім того, відповідач відмічає, що будь-яких доказів щодо належності права постійного користування ВЧ А1366 землею позивач суду не надав, ВЧ А1366 розформована у 2004році. Одночасно, відповідач вважає, що даний позов заявлено особами, яким не належить право вимоги, оскільки позивач не надав рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо надання згоди на передачу земельних ділянок в постійне користування позивачу - МОУ. Відповідач вважає недоречним посилання позивача на Постанову Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945р. №2002/063, оскільки в ній йдеться про відведення Одеському військовому округу під окружний артилерійський полігон в Ізмаїлській області 20000 гектарів землі. Однак, усі документи, що надані позивачами, як доказ по справі, а саме, акт про передачу земель Одеському військовому округу, рішення Ізмаїльського облвиконкому від 08.09.1945р. №148 та від 12.02.1946р. №53/9-ОП не мають жодного посилання на рішення Ради народних комісарів СРСР №742 від 15.06.1946р. Одночасно, відповідач відмічає, що Одеський військовий округ ніколи не був юридичною особою, тому не міг бути землекористувачем. ВЧ або МОУ мають у встановленому порядку звернутись до органів виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до ст.122 ЗК України із заявою про отримання права постійного користування земельною ділянкою колишнього 237 загальновійськового полігону „Тарутинський", оскільки ці ділянки використовувались структурними підрозділами ЗС СРСР та ЗСУ без отримання права користування, встановлення меж внатурі (на місцевості) відповідно до вимог земельного законодавства. При цьому, спірна земельна ділянка відповідно до державної статистичної звітності Ф.6-зем віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим Тарутинська РДА вважає, що приймаючи рішення про надання в оренду земельної ділянки третім особам, затвердження проектів землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди рада не змінювала категорію земель щодо цільового призначення та не порушувала законні права та інтереси позивачів.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 12.05.2014р. за вх.№2-1773/14 про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи для визначення фактичних меж ділянки позивача та факту накладення/межування спірних земельних ділянок, оплату за проведення експертизи відповідач запропонував покласти на Тарутинську РДА та ТОВ „Карпати" порівну.

Позивач - МОУ подало до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи від 21.05.2014р. за вх.№13069/14, де просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про проведення у справі земельно-технічної експертизи, зазначаючи про те, що дане клопотання є безпідставним і спрямоване на необґрунтоване затягування розгляду справи. Відповідач у клопотанні не обґрунтував підстави для проведення судової експертизи: в чому полягає її необхідність, які спеціальні (кількісні) показники необхідно з'ясувати. На думку позивача, питання, запропоновані відповідачем у клопотанні носять правовий характер та мають бути вирішені саме судом. На думку позивача, подані ним документи підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції та не потребують спеціальних знань.

Одночасно, суд встановив, що з позицій сторін вбачається наявним спір, зокрема, щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, фактичного розмежування спірних земельних ділянок. Крім того Вищий господарський суд України у постанові від 09.04.2014р. зазначив про необґрунтовану відмову попереднім складом суду, що розглядав дану справу, у задоволенні клопотання Тарутинської райдержадміністрації про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи та необхідність її призначення при новому розгляді справи.

Як передбачено п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань...

Таким чином, у справі наявні подані сторонами докази в обґрунтування їх правових позицій, яких недостатньо для встановлення судом факту цільового призначення спірної земельної ділянки, розмежування спірних земельних ділянок, та встановлення яких має спиратись на докази, здобуті за результатами досліджень проведених особами, що володіють спеціальними знаннями, тому суд вбачає необхідність в призначенні судової земельно-технічної експертизи, в т.ч. на виконання вказівок ВГСУ, викладених у постанові від 09.04.2014р.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарськими судом в ухвалі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі -судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені в ст. 31 цього Кодексу.

З огляду на правові позиції сторін, наявні в матеріалах справи документи та з врахуванням того, що встановлення судом знаходження спірної земельної ділянки в межах земельної ділянки, яка належить до земель державної власності, має ґрунтуватись на висновках, що потребують спеціальних знань, суд вважає за доцільне призначити у справі судову землевпорядну експертизу.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з огляду на п.1.5. Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., який передбачає проведення експертиз за зонами регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З огляду на те, що ТОВ „Карпати" не подавало до суду клопотань стосовно призначення експертизи у даній справі, однак, в судовому засіданні 23.05.2014р. усно його представник вказав, що підтримує клопотання відповідача про призначення експертизи, клопотання відповідача стосовно покладення половини витрат на оплату вартості експертизи на ТОВ „Карпати" підлягає задоволенню судом та витрати з оплати експертизи покладаються судом на Тарутинську РДА та ТОВ „Карпати".

При цьому, наведений у клопотанні 12.05.2014р. за вх.№2-1773/14 Тарутинської райдержадміністрації перелік питань підлягає лише частковому задоволенню з підстав того, що перше запропоноване відповідачем питання на вирішення експертів стосується належної КЕЧ району земельної ділянки взагалі, тоді як спір у даній справі йде про конкретно визначену частину, як вказує позивач, від всієї належної йому ділянки, з огляду на що суд позбавлений можливості ставити перед експертом питання, що не стосуються предмету спору.

Керівнику інституту та сторонам по даній справі надати суду відомості щодо кола наукових та практичних фахівців відповідних галузей знань, для залучення їх до проведення експертного дослідження.

Надіслати Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз належним чином завірені копії матеріалів справи №916/983/13 для здійснення судової земельно-технічної експертизи.

Зобов'язати сторони надати судовим експертам на їх вимогу необхідні для проведення експертизи документи.

Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи, з врахуванням призначення судом судової земельно-технічної експертизи, провадження у справі №916/983/13 підлягає зупиненню.

Керуючись ст.41, п.1 ч.2 ст.79, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Призначити проведення судової земельно-технічної експертизи.

2. На розгляд судової земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

1) Чи має місце порушення меж та накладення земельної ділянки ТОВ „Карпати" площею 160га, розташованої на території Веселодолинської сільської ради та земельної ділянки Білгород-Дністровської КЕЧ району площею 23 253,17га, розташованої на території Веселодолинської сільської ради ? Якщо так, то в якому розмірі та яка конфігурація такого накладення ?

3. Проведення судової землевпорядної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4. Керівнику інституту надати суду відомості щодо кола наукових та практичних фахівців відповідних галузей знань.

5. Надіслати належним чином завірені копії матеріалів справи №916/983/13 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової землевпорядної експертизи.

6. Зобов'язати сторони надати судовим експертам на їх вимогу необхідні для проведення експертизи оригінали документів.

7. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на відповідача - Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області та ТОВ „Карпати".

8. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

9. Зупинити провадження у справі №916/983/13.

Суддя Малярчук І.А.