Рішення № 38928271, 23.05.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/884/14

Єдиний унікальний номер 235/1553/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2014 року м.Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Токарєва А.Г.,

при секретарі Ванжа А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Красноармійської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідача Красноармійської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_4, жінка ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 549.

ОСОБА_4 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2.

Після її смерті залишилось спадкове майно, що складається з трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м, в тому числі жилою 45,2 кв.м., розміщеної за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана квартира належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу 20 березня 1995 року по реєстру № 1475 та зареєстрованого в БТІ м. Красноармійська.

Вартість квартири відповідно до звіту № 20130414-13 від 14.04.2013 року про оцінку квартири складає 118 512 грн.

Спадкоємцями першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України, на час смерті ОСОБА_4 були ми, позивачі по справі - ОСОБА_1, чоловік померлої, ОСОБА_2 - син померлої та ОСОБА_5, мати померлої. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не було.

Спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 позивачі по справі, прийняли, оскільки були зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2.

Мати померлої, ОСОБА_5, 26.04.2013 року, реєстр № 1256, подала до нотаріальної контори заяву про те, що вона спадщину не прийняла і до суду звертатися буде.

Спадкова справа № 91/2013 відкрита у приватного нотаріуса Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6.

Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру позивачі не мають можливості, оскільки, оригінал реєстраційного посвідчення про реєстрацію договору купівлі-продажу квартири за ОСОБА_4, виданого БТІ м. Красноармійська містить розбіжності даних. Так, дата посвідчення договору у реєстраційному посвідченні вказано « 20-го марта 2006 г. реєстр 1475», тоді як договір посвідчений 20 березня 1995 року.

Згідно відповіді № 504 від 03.09.2013 р. КП БТІ м. Красноармійськ на запит приватного нотаріуса - «до 1 січня 2013 року, квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу від 20.03.1995 року, реєстр 1475».

04.02.2014 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального окр; Донецької області ОСОБА_6 мені видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якому вказано, що згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Розбіжність дані поданих необхідних документах є причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спади за законом у нотаріальній конторі.

На день звернення до суду претензії третіх осіб стосовно вказаної квартири відсутні.

Зважаючи на такі обставини позивачі, спадкоємці ОСОБА_4 вимушені звернутися суду з заявою про визнання права власності на квартиру після її смерті та просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м, в тому числі жилою 45,2 кв.м, складається з передпокою, трьох жилих кімнат, кухні, ванної, сараю, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 жінки ОСОБА_4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв. м, в тому числі жилою 45,2 кв.м, складається з передпокою, трьох жилих кімнат, кухні, ванної, сараю, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, підтримала позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - Красноармійської міської ради Донецької області - в судове засідання не з'явився, в наданій суду заяві просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивачів слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_4, жінка ОСОБА_1 (а.с.15) та мати ОСОБА_2 (а.с.14), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 549 (а.с.16).

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу 20 березня 1995 року по реєстру № 1475 та зареєстрованого в БТІ м. Красноармійська 20 березня 2006 року по реєстру №1475, ОСОБА_4 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17,18).

Вартість даної квартири відповідно до звіту № 20130414-13 від 14.04.2013 року про оцінку квартири складає 118 512 грн (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, що складається з вищевказної трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м, в тому числі жилою 45,2 кв.м (а.с.7-9).

Спадкоємцями першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України, на час смерті ОСОБА_4 були позивачі по справі - ОСОБА_1, чоловік померлої, ОСОБА_2 - син померлої та ОСОБА_5, мати померлої. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не має.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 прийняли спадщину, так як на момент відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцем та були зареєстровані разом з ним (а.с.5,6), у зв'язку з чим приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_6 була заведена спадкова справа № 91/2013 (а.с.11).

Мати померлої, ОСОБА_5, 26.04.2013 року подала до нотаріальної контори заяву про не прийняття спадщини, реєстраційний номер №1256 (а.с.19).

Згідно відповіді № 504 від 03.09.2013 р. КП БТІ м. Красноармійськ на запит приватного нотаріуса - «до 1 січня 2013 року, квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського нотаріального округу від 20.03.1995 року, реєстр 1475» (а.с.13).

04.02.2014 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій вказано, що згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У звязку з розбіжністю даних у поданих необхідних документах, а саме підтвердження реєстрації в реєстрі права власності на нерухоме майно, у видачі свідоцтва про право наспадщину за законом на ім"я гр. ОСОБА_1, після смерті його дружини ОСОБА_4, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено (а.с.12)..

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності. Якщо інше це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права.

У відповідності до п. 3.1. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Норми ст. 392 ЦК не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК), оскільки особа не є власником, а лише заявляє вимогу про встановлення права власності на об'єкт самочинного будівництва.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.08. № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Проаналізувавши вищевикладене, а саме те, що у поданих до нотаріуса правовстановлюючих документах є розбіжність в даті реєстрації права власності на нерухоме майно, що нині є перешкодою у оформленні позивачами права власності на спадщину за законом через нотаріальні органи, що вони фактично прийняли спадщину, спір між іншими спадкоємцями по відношенню спадкового майна відсутній, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11,16, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 256-259 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Красноармійської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м, в тому числі жилою 45,2 кв.м, складається з передпокою, трьох жилих кімнат, кухні, ванної, сараю, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 жінки ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв. м, в тому числі жилою 45,2 кв. м, складається з передпокою, трьох жилих кімнат, кухні, ванної, сараю, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: