Постанова № 38928256, 26.05.2014, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Справа № 232/932/14-а

Провадження № 2-а/232/17/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року 8 година 30 хвилин м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2014 року на адресу Кіровського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років, яка здана позивачкою на пошту 8 травня 2014 року. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. щомісячно. Позивачка вважає, що вказаний розмір допомоги не відповідає чинному законодавству, незаконно занижений відповідачем, має бути перерахований та на її користь повинні бути здійснені відповідні доплати, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а також стягнута на її користь за рішенням суду.

Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 15 травня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років за період з 8 січня 2013 року по 4 листопада 2012 року залишено без розгляду.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області позовні вимоги не визнав, 21 травня 2014 року надав заперечення проти позову, зазначивши, що позивачка перебуває на обліку в управлінні та отримує допомогу по догляду за дитиною працюючим жінкам - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., до досягнення ним трирічного віку з 08.01.2013р., відповідно до постанови КМУ від 27.12.2001р. № 1751 з дня надання відпустки по догляду за дитиною. 5 грудня 2012 року позивачка звернулась до управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, а саме про допомогу при народженні дитини. При зверненні позивачці було повідомлено про право на оформлення усіх видів соціальної допомоги, було роз'яснено умови надання державної допомоги, її призначення та розмір виплати. 3 січня 2013 року позивачка звернулась із заявою про призначення допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку, де зазначила, що дохід сімї не перевищує прожитковий мінімум, тобто про порушення свого права, якщо позивачка вважала своє право порушеним, вона дізналась щонайменше у грудні 2012 року. Посилання позивачки на пропущення строку звернення до суду через відсутність у неї юридичної освіти не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки закони України та інші нормативно-правові акти відкриті для ознайомлення усім громадянам, і ознайомлення з ними залежить лише від бажання самої особи. Пропуск строку звернення до суду відповідно до ст.100 КАС України є підставою для відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог. Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції від 28.12.2007р., яка викладена в новій редакції згідно п.23 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), які встановлюють гарантований мінімум виплат - 130 грн. Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога в збільшеному розмірі надається в тому випадку, якщо середньомісячний сукупний дохід сімї в розрахунку на одну особу не перевищує 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Для з'ясування права на отримання допомоги у збільшеному розмірі, позивачкою до управління не були надана довідка про доходи сімї всіх членів сім*ї, тому позивачка отримувала гарантований законом мінімум - 130 грн. На підставі наведеного управління просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Оцінивши повідомлені позивачкою, відповідачем обставини та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

З 8 січня 2013 року відповідач виплачує позивачці як застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного страхування допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом січня 2013 року 100, 65 грн. з лютого 2013 року по квітнь 2014 року по 130 грн. щомісячно на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009р. № 59 та від 18.02.2009р. № 98.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалась особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-Ш від 18 січня 2001 року відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованими особами та членами їх сімей. Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що дія зазначеного Закону розповсюджується на застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про державне допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХП, зокрема дію ст.13 зазначеного Закону поширено на застрахованих осіб, статті 1 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-Ш від 18.01.2001р. та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-Ш.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-У1, в тому числі й пункт 25 розділу П, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-РП/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.207р. № 107-У1 визначено, що розділ П цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-У1 від 28.12.2007р., а також з 1 січня 2009 року відновили свою дію ст. ст.13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХП.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Але Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було встановлено, що положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХП застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки.

Кабінет Міністрів України відповідних постанов з цього питання на 2012, 2013, 2014 року не приймав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач, виплачуючи позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 5 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року включно по 130 грн. щомісячно, тобто у розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009р. № 59 та від 18.02.2009р. № 98, діяв неправомірно у порушення вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивачка відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХП має право на отримання допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 5 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року включно.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання бездіяльності відповідача щодо ненарахуваня та невиплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 травня 2014 року по 21 листопада 2015 року та зобов'язання відповідача провести нарахування на користь позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 травня 2014 року по 21 листопада 2015 року відповідно до положень ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум, задоволенню не підлягають з огляду на зміст ч.1 ст.6 КАС України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, а захист прав, свобод чи інтересів на майбутнє діючим законодавством не передбачений.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого стягнення з відповідача на користь позивачки конкретних сум допомоги є безпідставним.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України у підлягають присудженню з на користь позивачки понесені нею судові витрати, що складаються з судового збору, з місцевого бюджету м. Кіровське Донецької області.

Відповідно до ст. ст.14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись ст. ст.183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за період з 5 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року включно відповідно до положеньст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради Донецької області провести нарахування на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за період з 5 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року включно відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з місцевого бюджету м. Кіровське на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Назаренко