Рішення № 38925153, 20.05.2014, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1635/14-цРІШЕННЯ

Іменем України

"20" травня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А

при секретарі Куліковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП " Друкарня " Діа-Плюс" Публічного акціонерного товариства "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" про стягнення заробітної плати при звільненні працівника,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення грошової допомоги в розмірі 19037 грн. 82 коп. та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 19037 грн. 82 коп. Свої вимоги мотивує тим, що 15 квітня 2010 року він був призначений на посаду директора Дочірнього підприємства «Друкарня «Діа-Плюс» ВАТ «Олександрійська фабрика діаграмних паперів» за Контрактом., який було переукладено на тих самих умовах 16.04.2011 р. та 16.04.2013 pоку.

22 жовтня 2013 року дію Контракту припинено достроково у зв'язку з його виходом на пенсію. Пунктом 3.8. Контракту від 16 квітня 2013року передбачено, що у разі виходу на пенсію Директору виплачується грошова допомога у розмірі п'яти середньомісячних заробітних плат. При звільненні йому грошову допомогу не нараховано та не виплачено.

29 жовтня 2013 року він звернувся до в.о. Голови Правління ПАТ «Олександрійська фабрика діаграмних паперів» з заявою стосовно виплати грошової допомоги, яка передбачена умовами Контракту від 16.04.2013 р. Уповноваженою особою Засновника відповідача ПАТ «Олександрійська фабрика діаграмних паперів" видано наказ № 65 від 30 жовтня 2013 р., яким зобов'язано відповідача виплатити належну йому грошову допомогу. Але вказаний наказ відповідачем не виконано.

12 грудня 2013 p. з відповідною заявою про порушення його прав на виплату грошової допомоги він звернувся до Прокуратури м. Олександрії та до Територіальної державної інспекції з питань праці у Кіровоградській області .

Вважає дії відповідача незаконними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства. Йому не нараховано та не виплачено грошову допомогу, передбачену п. 3.8. Контракту про найом на роботу в загальному розмірі 19646 грн 25 коп. Розрахунок проведено згідно наданої відповідачем довідки про доходи № 3 від 03.03.2014р.

Крім того, вважає, що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який згідно його розрахунку складає 19037 грн. 82 коп.

В судовому засіданні подав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив стягнути грошову допомогу в розмірі 19646 грн. 25 коп. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення в розмірі 28961 грн. 79 коп.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить його задоволити.

Представники відповідача Денисов В.В. та Ковальчук В.П. позов не визнали.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представників відповідача, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №21-к від 15.04.2010 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов язків директора ДП " Друкарня " Діа-плюс " ВАТ " ОФДП " за сумісництвом з 15 квітня 2010 року з оплатою праці згідно контракту.

Останній контракт був укладений між ПАТ " Олександрійська фабрика діаграмних паперів" та ОСОБА_1 16 квітня 2013 року.

Згідно п. 3.8 Контракту у разі виходу на пенсію Директору виплачується грошова допомога у розмірі п яти середньомісячних заробітних плат.

Згідно наказу № 63 від 22.10.2013 року по ПАТ "Олександрійська фабрика діаграмних паперів" ОСОБА_1 звільнено з посади директора Дочірнього підприємства «Друкарня «Діа-Плюс» ВАТ «Олександрійська фабрика діаграмних паперів» з займаної посади з 22 жовтня 2013 року в порядку ст. 38 КЗпП України, у зв язку з виходом на пенсію.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив , що при звільненні йому була виплачена заборгованість по заробітній платі, не була виплачена лише грошова допомога згідно п. 3.8 Контракту . 29.10.2013 року він звернувся з заявою до в.о. голови правління щодо виплати йому грошової допомоги і 30.10.2013 року останній видав наказ №65 про виплату йому грошової допомоги . Але допомога з жовтня 2013 року по теперішній час не виплачена.

В судовому засіданні представник відповідача Денисов В.В. пояснив, що позивач був прийнятий на роботу на посаду директора вже в пенсійному віці, працював за сумісництвом .Після звільнення позивача він став директором. На момент звільнення ОСОБА_1 була заборгованість по зарплаті у працівників , підприємство було збиткове, вони не могли виплатити допомогу позивачу і залишити колектив без зарплати.

В судовому засіданні представник відповідача Ковальчук В.П. пояснив, що після звільнення ОСОБА_1 не виплатили грошову допомогу, так як вона виплачується з прибутку підприємства, а не з фонду зарплати. ОСОБА_1 залишив збиткове підприємство. Крім того, ОСОБА_1 пропустив 3-місячний строк позовної давності для звернення до суду , так як йому ще в жовтні 2013 року було відомо, що йому не виплатять грошову допомогу, а звернувся до суду в березні 2014 року. Крім того, ОСОБА_1 вже був на пенсії , коли працював директором , тому вважає безпідставним зазначення в наказі про звільнення "в зв язку з виходом на пенсію".

Судом встановлено, що згідно п. 2.2.3 , 2.2.4 та та п. 2.2.9 Контракту від 16.04.2013 року директор зобов язується забезпечувати високоприбуткову діяльність ДП, кожного кварталу зобов язаний особисто звітувати про виплату зарплати, несе особисту відповідальність за наявність боргів ДП до бюджету , з виплати зарплати працівникам ДП.

Встановлено, що ОСОБА_1. звертався до теріторіальної інспекції з питань праці у Кіровоградській області щодо порушень законодавства про працю керівництвом ДП " Друкарня " Діа-плюс " ВАТ " ОФДП " , а саме невиплати йому грошової допомоги. В листі інспекції № 71/1107-04-15/4 від 21.01.2014 року зазначено, що , так як на момент звільнення позивач працював директором і невиплата йому заробітної плати при звільненні в день звільнення (тобто в день коли він ще працював на посаді) свідчить про порушення саме ним вимог законодавства про працю, а саме ст. 116 КзпП України.

При застосуванні правил статей 116 і 117 КЗпП України слід виходити з поняття заробітної плати і її структури, визначених Законом України «Про оплату праці».

За змістом ст. 1 цього Закону заробітна плата - це винагорода, обчислення, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

На трудові спори з вимогами про одержання інших компенсацій, крім заробітної плати, поширююгься строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, передбачені ст. 233 КЗпП України,

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України з вимогою про стягнення належної заробітної плати працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.

При звільненні позивача з роботи у зв'язку з виходом на пенсію йому не була виплачена допомога , а не заробітна плата.

В порушення вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України позивач звернувся до суду з позовом про стягнення допомоги на підставі п.3.8 Контракту 06.03.2014 року року, будучи звільненим 22 жовтня 2013 року , пропустивши встановлений законом тримісячний строк. З заявою про виплату даної допомоги звернувся 29.10.2013 року і вже в жовтні 2013 року йому було відомо , що допомога йому не буде виплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про застосування позовної давності і зазначив про це в письмовому запереченні.

Згідно роз яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-70/0/4-13 від 16.01.2013 року " Про окремі питання застосування строків позовної давності" у разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову , пославшись на сплив позовної давності , то зазначена заява є підтвердженням того , що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно ч.4 ст.88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Так як позивач при подачі позову звільнений від судових витрат, то вони компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст 38, 233 КЗпП України України, ст. 209, 215 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ДП " Друкарня " Діа-Плюс" Публічного акціонерного товариства « Олександрійська фабрика діаграмних паперів « про стягнення заробітної плати при звільненні працівника - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя