Рішення № 38923580, 13.05.2014, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/969/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2014року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

з секретарем: Мусорук Л.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,відділу ДВС Косівського районного управління юстиції про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,відділу ДВС Косівського районного управління юстиції про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту майна, мотивуючи свої вимоги тим, що в березні 2008 року на підставі усної домовленості придбав в ОСОБА_4 автомобіль марки ВАЗ - 21013, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за який оплатив готівкою 18 тис. грн. який раніше був придбаний ОСОБА_4 у ОСОБА_2. Також, 24.03.2008 року ОСОБА_2 було видано довіреність на його ім'я ОСОБА_1 терміном на 10 років, яка була завірена приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 Того ж дня ОСОБА_4 маючи право по дорученню на реалізацію даного транспортного засобу дав розписку, в якій вказав, що продав вище вказаний автомобіль та отримав кошти в сумі 18000,00 грн. , після чого передав даний автомобіль марки ВАЗ - 21013, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 йому та правоустановлючі документи. На виконання даної угоди власник автомобіля надав йому доручення на право керування та розпорядження даним транспортним засобом. Однак, 19.12.2013р. рухаючись вказаним автомобілем в м.Вижниця, Чернівецької області, був зупинений на посту ДАІ та державним виконавцем Стефураком Р.М. було складено акт опису і арешту майна. Вважає вказані дії незанними та такими що вчиненні з порушенням вимог чинного законодавства. Просить визнати за ним право власності на даний транспортний засіб та виключити із акту опису та арешту майна. Позивач та його представник позов підтримали та просять задоволити. Відповідач ОСОБА_5, позов не визнав та пояснив що жодних боргових зобов"язань із позивачем не має також не має до нього претензій щодо автомобіля. Однак зазначив, що боржником по виконавчому листу є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які і зобов"язані погасити борг. Решта відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомили. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 24.03.2008р. передав ОСОБА_1 автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ТЗ НОМЕР_4 виданого 24.01.2007року на ім'я довірителя ОСОБА_2. Згідно долученої до матеріалів справи копії розписки вбачається, що ОСОБА_4 отримав кошти в сумі 18000,00грн. у ОСОБА_1 в рахунок оплати вартості автомобіля марки ВАЗ - 21013, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який був зареєстрований на ОСОБА_2. Відповідно до копії довіреності видно, що ОСОБА_2, ІПН:НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 16.01.2004р. уповноважив ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 експлуатувати, розпоряджатися (продати, обміняти тощо), належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4, виданого Косів МРЕВ ДАІ 24 січня 2007 року, транспортним засобом марки ВАЗ 21013, випуску 1985 року, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований в органах ДАІ м.Косова. Таким чином, між сторонами відбулась угода щодо купівлі продажу автомобіля де жодна із сторін претензій щодо порядку укладення угоди не має. При видачі власником автомобіля доручення зазначено, що власник доручає розпоряджатись на власний розсуд в тому числі і право на відчуження. Вказаним доручення не передбачено жодних умов щодо повернення транспортного засобу чи обмеження у його використанні тобто із 2008 року жодних претензій ніхто не ставив. Враховуючи вище наведене, суд вважає що сторонами дотримано вимоги ст 655 ЦК України де за договором купівлі продажу одна строна передає майно у власність другої, а покупець приймає та зобов"язується сплатити за це певну грошову суму. Тобто слід визнати укладеним договір купівлі-продажу від 24.03.2008р. автомобіля ВАЗ - 21013, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а ОСОБА_1 слід визнати власником автомобіля марки ВАЗ - 21013, 1985 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до акту опису й арешту майна від 19.12.2013р. стверджується, що державним виконавцем відділу ДВС Косівського районного управління юстиції проведено опис майна що належить боржнику ОСОБА_2, згідно якого накладено арешт та оголошено заборону на відчуження автомобіля марки ВАЗ 21013, випуску 1985 року, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_2. Суд вважає даний акт опису й арешту майна незаконним та таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства. Так відповідно до ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено що звернення стягнення на майно боржника поводиться відділом ДВС на майно яке належить боржнику що полягає в його арешті та подальшій реалізації . Вимогами ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження« встановлено, що державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника що перебуває в інших осіб, проте вказані дії проводяться тільки після наявності такої інформації, яка належним чином підтверджена. Проте як вбачається із матеріалів справи державний виконавець порушив вимоги даного закону та описав і арештував майно яке не належить боржнику, а являється власністю іншої особи. Зокрема судом встановлено, що боржник по виконавчому листу є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а фактичним власником автомобіля являється ОСОБА_1 так як із 2008 року вказаний автомобіль перебуває у його власності та користуванні і будь яких вимог щодо даного автомобіля до нього ніхто не ставив. Більше того являючись власником транспортного засобу позивач проводив технічний огляд автомобіля, ремонт та проводив всі дії щодо безпечної експлуатації. А вимогами ст.. 321 ЦК України передбачено що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений такого права. Проте як встановлено судом діями державного виконавця в частині накладення арешту на даний автомобіль порушено вимоги даного закону і позбавлено права користування позивача на вказане майно. Крім цього при прийнятті даного рішення державною виконавчою службою не встановлено наявність іншого майна в боржників в тому числі отримання заробітних плат чи пенсій або інших доходів за рахунок яких можна проводити стягнення на погашення боргу. Також ДВС не має права на скасування доручення що укладено сторонами яким передбачено право на розпорядження позивачем даним транспортом, а прийняття рішення щодо арешту автомобіля суперечить нотаріально укладеному дорученню термін якого діє і на даний час. Із акту опису та арешту майна видно що вартість автомобіля значно перевищує розмір боргу визначений виконавчим листом. Більше того в судовому засіданні стягувач по виконавчому листу зазначив, що жодних претензій майнового характеру до позивача не має і не претендує на вказане майно. Відповідно до ст .22 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено строки пред"явлення виконавчих документів до виконання, по даному виконавчому провадженні передбачені строки ще не закінчились і державний виконавець має право на виконання рішення суду протягом строку визначеному даним законом, тобто має можливість перевіряти наявність майна чи інших доходів боржника за рахунок яких може бути проведено стягнення .

Таким чином суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на автомобіль марки ВАЗ-21013, випуску 1985 року, № кузова НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір жовтий, який зареєстрований за ОСОБА_2, жителем АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 18.01.2007 року, виданого Косів МРЕВ ДАІ та виключити його з акту опису й арешту майна від 19.12.2013 року, складеного державним виконавцем ВДВС Косівського районного управління юстиції Стефураком Романом Миколайовичем. На підставі наведеного ст. 316, 328, 334,655 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ-21013, випуску 1985 року, № кузова НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2, колір жовтий, який зареєстрований за ОСОБА_2, жителем АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 18.01.2007 року, виданого Косів МРЕВ ДАІ та виключити його з акту опису й арешту майна від 19.12.2013 року, складеного державним виконавцем ВДВС Косівського районного управління юстиції Стефураком Романом Миколайовичем. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: М.І. Крилюк