Рішення № 38922019, 21.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4295/14 21.05.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»

до Військової частини А - 0799

про стягнення 91 188,61 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кляус Д.О. - довіреність № 340 від 11.12.2013 року;

від відповідача: Крикун-Труш К.А. - довіреність б/н від 09.01.2014 року;

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Військової частини А - 0799 про стягнення 91 188,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умов Договору №1019-8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 від 08.11.2010 року, Договору №121-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, Договору №122-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 85 933,02 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі, з якої: 52 549,40 грн. - заборгованості за Договором №1019-8; 13 906,72 грн. - заборгованості за Договором №121-8; 19 476,90 грн. - заборгованості за Договором №122-8), 3 799,84 грн. - пені (з якої: 3 222,08 грн. - пені за Договором №1019-8; 264,19 грн. - пені за Договором №121-8; 313,57 грн. - пені за Договором №122-8), 835,09 грн. - інфляційних втрат за Договором №1019-8, 620,66 грн. - 3% річних за Договором №1019-8, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 19.03.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.04.2014 року.

У судовому засіданні 02.04.2014 року оголошено перерву на 16.04.2014 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 16.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 21.05.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 року у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження.

20.05.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати строки позовної давності до стягнення заборгованості за Договором №1019-8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 від 08.11.2010 року.

В судовому засіданні 21.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав частково.

В судовому засіданні 21.05.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», далі по тексту - позивач, орендодавець) та Військовою частиною А - 0799 (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір №1019-8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 (далі по тексту - Договір №1019-8), за умовами якого (п. 1.1. Договору №1019-8) Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Києві на першому поверсі двоповерхового будинку №6А по вул. Кронштадській, загальною площею З (три) кв. м. для розміщення обладнання зв'язку Орендаря.

Відповідно до п. 3.2. Договору №1019-8 орендна плата за перший (базовий) місяць оренди Майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 24 коп., в тому числі ПДВ (20%) 412 (чотириста дванадцять) грн. 71 коп. за орендоване Майно згідно з п. 1.1.

Згідно з п.3.2.1 Договору №1019-8 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Факт приймання-передачі майна, за умовами Договору №1019-8, підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі майна від 08.11.2010 року.

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач, орендодавець) та Військовою частиною А - 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір №121-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту - Договір №121-8), за умовами якого (п. 1.1. Договору №121-8) орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину Технологічного приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Києві на другому поверсі чотириповерхового будинку № 18, корпус 1, кім. № 209 по бульвару Тараса Шевченка, загальною площею 1 (один) м. технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 3.1. Договору №121-8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. на місяць.

Факт приймання-передачі майна, за умовами Договору №121-8, підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі майна (копія акту міститься в матеріалах справи).

15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач, орендодавець) та Військовою частиною А - 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір №122-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту - Договір №122-8), за умовами якого (п. 1.1. Договору №122-8) орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення (далі - Майно), розташоване в м. Києві на першому поверсі будинку № 6А по вул. Кронштадтській, загальною площею 1 (один) кв.м. для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 3.1. Договору №122-8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. на місяць.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно до умов Договору №1019-8, Договору №121-8, Договору №122-8, у відповідача перед позивачем за період з листопада 2010 року по січень 2014 року (спірний період) виникла заборгованість в розмірі 85 933,02 грн. (з якої: 52 549,40 грн. - заборгованості за Договором №1019-8 за період з 30.11.2010 року по 31.12.2011 року; 13 906,72 грн. - заборгованості за Договором №121-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року; 19 476,90 грн. - заборгованості за Договором №122-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договори укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договорами найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

20.05.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просив суд застосувати строки позовної давності до стягнення заборгованості за Договором №1019-8.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1, 5 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач письмово заявив про застосування строків позовної давності. Також відповідач в судовому засіданні усно заявив про застосування строку позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 ЦК України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 52 549,40 грн. - заборгованості за Договором №1019-8 за період з 30.11.2010 року по 31.12.2011 року, слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договорами №121-8 та № 122-8, суд зазначає наступне.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору №122-8 та Договору №121-8, а відповідач в порушення умов Договору №122-8 та Договору №121-8 не сплатив на користь позивача орендні платежі та має перед ним 13 906,72 грн. - заборгованості за Договором №121-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, та 19 476,90 грн. - заборгованості за Договором №122-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 906,72 грн. - заборгованості за Договором №121-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, та 19 476,90 грн. - заборгованості за Договором №122-8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3 222,08 грн., 835,09 грн. - інфляційних втрат, 620,66 грн. - 3% річних, за Договором №1019-8 також не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як пеня, 3% річних та інфляційні втрати, можлива лише при порушенні основного (грошового) зобов'язання, а так як відповідачем не було порушено основне зобов'язання (в зв'язку зі спливом позовної давності) , то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 264,19 грн. - пені за Договором №121-8; 313,57 грн. - пені за Договором №122-8, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8.2. Договору №121-8 та Договору №122-8 у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 264,19 грн. - пені за Договором №121-8, 313,57 грн. - пені за Договором №122-8, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог..

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А - 0799 (03049, м. Київ, вул.. Футчика, 7, код ЄДРПОУ 08228777) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, Шевченківський район, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, код ЄДРПОУ 21560766) 13 906 (тринадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 72 коп. - заборгованості за Договором №121-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, 19 476 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 90 коп. - заборгованості за Договором №122-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 19 коп. - пені за Договором №121-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, 313 (триста тринадцять) грн. 57 коп. - пені за Договором №122-8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 43 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.05.2014 року.