Постанова № 38921938, 06.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1868/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представників позивача: Дзюби Я.В., Коватар А.В.,

представників відповідача: Ганевича А.І., Руса І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів до державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимог,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2013 року Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування п.п. 1, 2, 3 вимог ДФІ в Чернівецькій області від 31 липня 2013 року №24-07-14-14/5474.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень на проведення ревізії від 27.03.2013р №№ 221, 212, 213, 214; від 12.04.2013 р. № 261; від 13.03.2013 №350 ревізійною групою проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів за II півріччя 2019 року, 2011-2012 роки та завершений період 2013 року.

За результатами ревізії відповідачем 25 червня 2013 року складено акт № 07-40/2.

Не погодившись із окремими висновками за результатами ревізії, позивач направив 05.07.2013 р. до ДФІ в Чернівецькій області заперечення на акт ревізії, які були частково прийняті.

На підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п. 46 "Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року, начальнику Дністровсько-Прутськогого басейнового управління водних ресурсів надіслано вимогу № 24-07-14-14/5474 від 31.07.2013 року (том 1, а. с. 108-111).

Не погодившись з п.п. 1, 2, 3 вимоги ДФІ в Чернівецькі області, Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів оскаржило їх в судовому порядку.

Скасовуючи п. 1 вимог ДФІ в Чернівецькій області, суд першої інстанції виходив з того, що в актах обстеження обсягів виконаних робіт, складених за участю працівника Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, відображена інформація про те, що устаткування змонтоване на гідропостах із зазначенням їхніх заводських номерів, а твердження щодо встановлення не сертифікованого вимірювального обладнання є таким, що не відповідає дійсності. Скасовуючи п. 2 вимог суд першої інстанції зазначив, що відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували понесені супутні витрати підрядної організації на відрядження її працівників на будівництво гідропостів, не означає, що вказані витрати не були здійснені. Скасовуючи п. 3 вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно керувався листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.2000 №7/7-1010, який є тільки рекомендаційним.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів є юридичною особою, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, основним завданням якого, окрім іншого є: виконання довгострокових комплексних програм щодо забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які перебувають у державній власності і знаходяться на балансі водогосподарських організацій, підпорядкованих Дністровсько-Прутському БУВР, та здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливої дії вод у межах сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист цих категорій у межах Чернівецької області.

Між Дністровсько-Прутським басейновим управління водних ресурсів та МКНТП "Геосфера" укладено договори №2010/10-01, №2010/10-02, №2010/05-02, №175, №2010/05-04, предметом яких є виконання робіт зі створення будівництва гідропостів - комплексу автоматичного збору передачі та обробки гідрометеорологічної інформації на р. Черемош, р. Сірет, р. Малий Сірет, р. Прут в рамках створення (будівництва) АІВС "Прикарпаття" (том 1, а. с. 134-136, 143-146, 159-162, 186-189).

Відповідно до п. 11.1 вказаних договорів якість будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування підтверджується специфікаціями, державними стандартами, технічними умовами, що засвідчують їх характеристики.

Як слідує з акту ревізії, до ревізії не представлено сертифікати відповідності, технічну документацію, інструкції з використання на встановлене обладнання на гідропостах №1,2,3,4,5,6 АІВС "Прикарпаття".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.

Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.

Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

З пояснень представників позивача судом встановлено, що обладнання на гідропостах №1,2,3,4,5,6 АІВС "Прикарпаття" на даний час в експлуатацію не введено і воно працює в тестовому режимі, після чого будуть вирішуватися питання про його атестацію (за умови встановлення його в повному об'ємі на всіх передбачених державною програмою гідропостах).

Вказана обставина підтверджується також листом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метеорології вимірювальних і управляючих систем" від 04.07.2013 р. №8/1218 (том 1, а. с. 77).

Крім того, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що проведеним обстеженням фактичної наявності гідропостів встановлено відсутність відповідного маркування щодо виробника, заводського, серійного номеру на устаткуванні, оскільки вони спростовуються актами обстеження обсягів виконаних робіт, складеними за участю головного державного фінансового інспектора в Чернівецькій області Букатинського В.О., в яких відображена інформація про те, що устаткування змонтоване на гідропостах із зазначенням їхніх заводських номерів (том 2, а. с. 13-16).

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на п. 5.7 ДСТУ 2709-94 від 1994 року "Автоматизовані системи керування техпроцесами. Метрологічне забезпечення", яким передбачено проведення атестації на стадії введення в дію автоматизованої системи керування техпроцесами (якими являються гідропости).

Гідропости станом на час проведення ревізії не були введені в експлуатацію, що сторонами не заперечується, а отже твердження відповідача про непроведення їх атестації (здійснюється на стадії введення в експлуатацію) є передчасними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність п. 1 вимоги ДФІ у Чернівецькій області.

Надаючи оцінку п. 2, 3 вимоги ДФІ у Чернівецькій області, колегія суддів виходить з наступного.

Проведеною ревізією встановлено, що понесення МКНТП "Геосфера" під час виконання робіт з будівництва гідропостів №1, 2, 3 інших супутніх витрат, пов'язаних з відрядженням працівників, не підтверджується. Під час зустрічної звірки підрядною організацією не надано первинних бухгалтерських документів (зокрема, які підтверджують відрядження працівників), які підтверджують певні витрати, що включені до загальної вартості робіт.

Довідкою зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів та малим колективним науково-технічним підприємством "Геосфера" за період з 01.07.2010 року по 01.0.2013 року №09-31/901 від 18 квітня 2013 року встановлено, що витрати, пов'язані з відрядженням працівників (накази на відрядження, авансові звіти з супроводжувальними первинними документами (залізничні білети, рахунки (квитанції) на проживання, подорожні листи)), що включені до актів виконаних будівельних робіт, підприємством на звірку не надані. Згідно з інформацією підприємства-підрядника зазначено, що бухгалтерський облік не вівся внаслідок відсутності головного бухгалтера.

П. 2 вимоги ДФІ у Чернівецькій області зобов'язано позивача забезпечити усунення виявленого порушення, зокрема забезпечити відшкодування БУВРу 11607 грн. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 11607 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вінницьким апеляційним адміністративним судом в судовому засіданні 15 квітня 2014 року було витребувано у позивача докази на підтвердження включення до проектно-кошторисної документації з будівництва гідропостів витрат підрядника на відрядження працівників.

Доказів, витребуваних апеляційним судом, позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що витрати підрядника на відрядження працівників не підтверджені відповідними первинними документами, державною фінансовою інспекцією було правомірно встановлено викладене в п. 2 вимоги порушення та зобов'язано позивача його усунути.

Відповідно до п. 2.8.13 ДБН Д.1.1-1-2000 до глави 10 інвесторської кошторисної документації "Утримання служби замовника і авторський нагляд" до граф 7 та 8 включаються кошти в поточному рівні цін, призначені на утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд) та проведення авторського нагляду проектними організаціями.

Проведеною ревізією встановлено, що позивачем зайво отримано коштів загального фонду державного бюджету на покриття витрат на утримання служби замовника в сумі 2629,36 грн. з ПДВ, з яких під час проведення ревізії позивачем відшкодовано - 1044,25 грн.

Таким чином, порушення, вказане в п. 3 вимоги ДФІ у Чернівецькій області, встановлено відповідачем на підставі норм чинного законодавства України - Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27.08.2000 №174, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції врахував не всі його обставини, тому висновки суду по суті справи не в повній мірі відповідають встановленим у ній обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом ухвалено нове рішення, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу державної фінансової інспекції в Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування п. 2, 3 вимог ДФІ у Чернівецькій області від 31 липня 2013 року та стягнення судового збору.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування п. 2, 3 вимог ДФІ у Чернівецькій області від 31 липня 2013 року відмовити.

В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів судовий збір в сумі 2218,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "14" травня 2014 р.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.