Постанова № 38921837, 23.05.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/795/14-a

23 травня 2014 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Баб'юка П.М., при секретарі судового засідання Сердюку А.Г.,

за участю представників: позивача Іващука В.М., відповідача Лапунько М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001602201, №0001612201, №0001661702 від 07.04.2014р.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що в акті перевірки контролюючим органом не відображено чіткий перелік досліджених первинних документів. Також, враховуючи наявність судових рішень про стягнення, - невірно визначено, що минув строк позовної давності по кредиторській заборгованості в сумі 261860,16 грн. Безпідставно повторно визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб в сумі 1152864,30 грн., оскільки позивач вважає, що вказана сума являється невчасно перерахованою, а не заниженою.

Також позивач зазначає, що відповідачем неправомірно нарахована пеня на суму неузгоджених грошових зобов'язань. Неправомірно на думку позивача застосовано також штрафну санкцію на підставі п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки вказана норма не містить санкції за порушення строків перерахування податку на доходи фізичних осіб, якщо такий дохід не виплачується.

Крім цього, позивач вважає, що накладаючи штраф за порушення порядку ведення готівкових операцій відповідач не звернув увагу, що відповідно до ст.250 ГК України закінчився строк для його застосування.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що перевірка проведена контролюючим органом на підставі постанови слідчого, а відтак, враховуючи вимоги п.86.9 ст.86 ПК України, оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені протиправно (за відсутності вироку суду чи ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне:

Тернопільською ОДПІ, відповідно до наказу від 14.02.2014 №544 (а.с.99), на підставі постанови слідчого Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області (а.с.75), проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Тернопільхлібпром» (далі - Товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013.

Результати перевірки оформлені актом від 14.03.2014 року №1514/22-01/30836947 (а.с.18-28), на підставі якого були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001661702 від 07.04.2014 р. (а.с.37), яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб;

- №0001612201 від 07.04.2014 р. (а.с.37), яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств;

- № 0001602201 від 07.04.2014р. (а.с.38), яким застосовано штрафні санкції за оподаткування надходження готівки.

Щодо податку на прибуток (податкове повідомлення-рішення №0001612201 від 07.04.2014):

Тернопільською ОДПІ за актом перевірки від 14.03.2014 року №1514/22-10/30836947 встановлено, що Товариством отримано поворотну фінансову допомогу від ТзОВ «Зерноторгова компанія «Заграва», однак Товариством за IV кв. 2012 року не нараховувались та не включались до складу інших доходів суми умовних процентів на залишки коштів, що залишилися не повернутими на кінець звітного періоду.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно Договору №ЗВ-15 від 17.03.2011 року укладеного між Товариством та ТзОВ «Українські інвестиційні системи» про надання останнім поворотної фінансової допомоги, заборгованість станом на 01.04.2012 р. та станом на 31.12.2012 р. становить 280000,00 грн., однак Товариством за IV кв. 2012 року не нараховувались та не включались до складу інших доходів суми умовних процентів на залишки коштів, що залишились не повернутими на кінець звітного періоду.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ , встановлено, що фінансова допомога надано на безповоротній основі. Безповоротна основа це: сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Згідно ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено, що до складу доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (прибутку), включаються інші доходи, що включають доходи безповоротної фінансової допомоги. Таким чином заниження сум інших доходів за ІV кв. 2012 року у сумі 46148 гривень.

Відповідно до ст.85.2. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Слід відмітити, що під час проведення перевірки посадовими особами Товариства не надано документи, що засвідчували б факт подання ФГ «Калина-ЛТД» та ТзОВ «Гранд» позовів про стягнення заборгованостей до судових органів та винесення цими судами відповідних рішень. Крім того Товариством не надано в якості відповідних додатків безпосередньо на розгляд заперечення на акт комісії з розгляду спірних питань Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області вказаних вище документів.

Таким чином, податковий орган правомірно встановив порушення законодавства.

Щодо податку на доходи з фізичних осіб (податкове повідомлення рішення №0001661702 від 07.04.2014).

Відповідно до п. 14.1.180 ст. 14 для цілей розділу IV Податкового кодексу України визначено, що юридичні особи (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), самозайняті особи, постійне представництво нерезидента - юридичної особи, які нараховують (виплачують) фізичним особам доходи, визначені п. 164.2 ст. 164 Кодексу з джерела їх походження в Україні, а також, здійснюючи господарську діяльність, використовують найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових або цивільно-правових договорів (контрактів) (тому несуть обов'язки зі сплати їм заробітної плати відповідно до Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 N 322-VIII), - набувають статусу податкового агента. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, водночас виконує обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Податок сплачується за рахунок найманого працівника шляхом відрахування із суми нарахованого оподатковуваного доходу за відповідною ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Обов'язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента.

Податковий кодекс України містить визначення «податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Згідно з нормами Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 р. N 2456-VI податок на доходи фізичних осіб підлягає зарахуванню до відповідного місцевого бюджету. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету» П. 168.1.6 передбачає, що для цілей цього розділу та пункту 54.2 ст. 54 цього Кодексу під термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В період з 01.04.2012 по 31.12.2013 позивач несвоєчасно сплачував податок з доходів фізичних осіб у сумі 1152864.3 грн. Основна частка не перерахованого податку формується із сальдо минулих періодів, що відображено в акті перевірки на ст.11. Слід відмітити, що в позовній заяві платник не обґрунтовує заперечення щодо несвоєчасності перерахування податку, чим фактично визнає порушення встановлені податковим органом, а лише намагається довільно трактувати норми податкового законодавства.

З урахуванням ст. 54.3. Податкового кодексу України, Тернопільська ОДПІ зобов'язана самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом. Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 168.1, 168.1.2, 168.1.5., 168.1.6 ст. 168 ПК України.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, вказаною нормою охоплюється вчинене позивачем порушення п.п.168.1, 168.1.2, 168.1.5., 168.1.6 ст. 168 ПК України.

Окрім того, слід відмітити, що дане порушення фіксується неодноразово актами перевірки податкового органу. Тернопільська ОДПІ уже встановлювала невчасне перерахування ПДФО до бюджету та нараховувала пеню, яку платник податків оскаржував у судовому порядку. Судом першої інстанції у справі 2-а\1970\3823\12 в задоволені позову відмовлено, а судом апеляційної інстанції дане рішення залишено без змін.

Таким чином податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001661702.

Щодо оприбуткування надходжень готівки (податкове повідомлення-рішення №0001602201 від 07.04.2014).

Проведеною перевіркою Товариства встановлено невідображення у касовій книзі готівкових коштів у день їх надходження, тобто несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в касовій книзі.

В акті перевірки (а.с.27) чітко зазначено, що Товариством готівкові кошти в сумі 2082,80грн. які надійшли в касу Товариства 30.07.2012 відображено в касовій книзі 31.07.2012, тобто, встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки.

Крім цього, готівкові кошти від 12.07.2012, 13.07.2012, 15.07.2013, 24.07.2012 на загальну суму 1045,80 грн. по прибуткових касових ордерах, не оприбутковані в касовій книзі у день їх надходження.

Отже встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки в сумі 3128,60 грн. в касовій книзі протягом липня місяця 2012 року, чим порушено п.2.6 глави 2, п.4.2 та 4.3 глави 4 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України13.01.2005 за №40/10320

Відповідно до вказаних пунктів Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватись, а також усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі та записи проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю день її надходження.

Також проведеною перевіркою авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань встановлено порушення порядку відображення в облікових документах каси Товариства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючого платіжного документа (розрахункового документа), - товарного або касового чека квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа, який би підтверджував сплату покупцем (підзвітною особою) готівкових коштів (для перевірки платіжні документи про витрачання коштів підзвітною особою не пред'явлено).

А саме: 29.05.2012 працівником Товариства подано авансовий звіт на суму 199,89 грн., в якому вартість придбаних товарів на суму 99,96 грн. не підтверджена розрахунковим документом про сплату готівки (до авансового звіту додано фіскальний чек який надруковано 24.05.2012 на суму 99,96 грн. на реєстраторі розрахункових операцій фіскальний №1302004600 ПП «ОККО Нафтопродукт» та в якому зазначено покупець ОСОБА_6).

Аналогічні порушення зафіксовані 14.09.2012 (працівник Товариства Дублянська М.Г.), а також 22.10.2012 (працівник Товариства Бабяк О.Б.). Отже, працівниками Товариства подано авансові звіти на суму 37786,44 грн., в яких витрачення готівкових коштів в сумі 6689,06 грн. не підтверджено розрахунковим документом про сплату готівки.

Слід зазначити, що позивач не заперечує зазначеного порушення, а лише вказує, що відповідно до ст.250 ГК України закінчився річний строк для його застосування.

Проте, ст. 250 ГК України було доповнено згідно із Законом України від 02.12.2010р. N2756-VI (набрав чинності з 01.01.2011р.), відповідно до якого, - дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Також, відповідно до п. 5 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального органу ДПС та положень, визначених в Податковому кодексі України, починають застосовуватись за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011р., і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність не збільшує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Так, у тому разі, коли податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то у такому випадку застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

Враховуючи наведене можна прийти до висновку про те, що до платників податків за результатами документальних перевірок за податкові періоди до 2011 року може застосовуватись відповідальність у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Так, Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 №436/95 в частині кваліфікації та розміру відповідальності за неоприбуткування готівки в касі діяв як і до 01.01.2011р. так і після цієї дати в однаковій редакції. У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України кваліфікація та розмір відповідальності за неоприбуткування готівки в касі не змінилися.

Згідно з статтею 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто можуть бути застосовані на протязі 1095 днів з моменту вчинення порушення.

Таким чином, податковим органом правомірно винесено вказане податкове повідомлення-рішення.

Щодо посилання позивача на те, що враховуючи вимоги п.86.9 ст.86 ПК України, оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені протиправно (за відсутності вироку суду чи ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), слід відмітити наступне.

Відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст.212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку.

Тобто, однією із обов'язкових обставин, за яких застосовуються норми п.86.9 ст.86 ПК України, є те, що предметом кримінального провадження мають бути податки та/або збори.

Як вбачається з постанови слідчого про призначення позапланової податкової перевірки (а.с.75), предметом кримінального провадження в межах якого призначено податкову перевірку є грубе порушення законодавства про працю (ст.172 КК України).

Таким чином, в даному випадку норми п.86.9 ст.86 ПК України не підлягають застосуванню.

Враховуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова складена 28 травня 2014 року.

Суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.