Постанова № 38921787, 26.05.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1174/14

26 травня 2014 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Дубровицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубровицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про скасування вимоги про стягнення з позивача суми єдиного внеску, визнання дій відповідача по її винесенню протиправними, а також зобов'язати відповідача в подальшому утриматись від вчинення таких дій .

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що він отримує пенсію по віку та є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, платником єдиного податку. Згідно ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску (норма діє з 06.08.2011 року). Однак незважаючи на це, відповідач 01 листопада 2013 року виніс щодо позивача вимогу № Ф-06 про сплату боргу по єдиному внеску в сумі 1390,25 грн. На думку позивача, вказану вимогу слід скасувати, а дії відповідача по її винесенню - визнати протиправними.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без його участі. При цьому подав довідку управління ПФУ в Дубровицькому районі, згідно якої ОСОБА_1 отримує пенсію по віку.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду. Керуючись ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних письмових доказів.

Відповідно до ст.41 КАС України, судове засідання технічними засобами не фіксується.

Дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник єдиного податку та перебуває на обліку в Дубровицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Однак, згідно пенсійного посвідчення №2106409015 серії ААЖ №795153 та довідки управління ПФУ в Дубровицькому районі №618/08 від 23.05.2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 08 травня 2012 року та довічно отримує пенсію за віком, тобто він є пенсіонером за віком.

Згідно ч.4 ст.4 Закону №2464, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року. Таким чином, позивач звільнений від сплати єдиного внеску від 06.08.2011 року.

Стаття 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як зазначалось вище, позивач є пенсіонером, який отримує пенсію за віком, з урахуванням чого має передбачене п.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", право на звільнення від сплати єдиного внеску.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, вказана вимога про сплату боргу по єдиному внеску № Ф 06 від 01 листопада 2013 року є незаконною та підлягає до скасування, а дії відповідача щодо нарахування заборгованості по єдиному внеску - визнанню протиправними.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Наразі, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення.

Що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, що перебуває на пенсії за віком, слід зазначити наступне. Враховуючи положення ст.ст. 2, 6 КАС України, в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому. Відтак, дана вимога позивача заявлена без наявності спірних правовідносин, а тому суд, приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Сплачений позивачем судовий збір, повертається йому з Державного бюджету України відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Дубровицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки по єдиному внеску в сумі 1390,25 грн. протиправними.

Вимогу Дубровицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про сплату недоїмки №Ф-06 від 01 листопада 2013 року скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь позивача - ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.