Вирок № 38920116, 28.05.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1789/14-к

Провадження № 1-кп/307/224/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

з участю прокурора Ярема В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 України, з повною загальною середньою освітою, працюючого на посаді голови правління ПАТ «Райагротехсервіс», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді голови правління публічного акціонерного товариства «Райагротехсервіс» (код ЄДРПОУ - 20430300, АДРЕСА_2), будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, в силу покладених на нього та виконуваних ним організаційно-розпорядчих і адміністративно-господароських функцій, надав в оренду споруди (виробничого майданчику), розташованого по АДРЕСА_2, відповідно до договору оренди від 3 січня 2013 року № 02/01/2013, укладеного ним з ТОВ «Укр - Мет Захід», термін оренди з 3 січня 2013 року по 3 січня 2014 року, предметом якого є надання в оренду виробничого майданчика загальною площею 1250 кв.м. з твердим асфальтно - бетонним покриттям, для заготівлі та переробки металобрухту чорних металів.

Так, голова правління ПАТ «Райагротехсервіс» (код ЄДРПОУ - 20430300), ОСОБА_1 03.01.2013 року уклав договір оренди виробничого майданчика з ТОВ «Укр - Мет Захід», однак отриманою інформацією від ТОВ «УКР МЕТ - Захід» товариство ніякої діяльності не здійснювало у зв'язку з тим, що ця ділянка дуже віддалена від основного місця діяльності, наймані працівники не використовувались, об'єкт за адресою смт. Тересва Тячівського району було орендовано у зв'язку з планами на розширення географії діяльності підприємства. Поряд з цим у ТОВ «УКР МЕТ - Захід» виробничий майданчик за адресою АДРЕСА_2 у ліцензії товариства не внесено.

Таким чином ОСОБА_1 надавалося в оренду приміщення та споруди для розташування незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.

Обставини, щодо надання приміщень та споруд для розташування незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством виявлені працівниками СУ ФР ГУ Міндоходів у Закарпатській області 10.02.2014 року під час проведення обшуку на території, яка належить ПАТ «Райагротехсервіс» (код ЄДРПОУ - 20430300) за адресою АДРЕСА_2, внаслідок чого виявлено металобрухт чорного металу вагою близько 54 тони.

Таким чином, ОСОБА_1 в період з 03.01.2013 року по 03.01.2014 року умисно, з корисливих мотивів, надав в оренду приміщення та споруди для розташування незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2014 року у кримінальному провадженні № 32014070000000036 від 25 квітня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Закарпатської області Ярема В.П. та обвинуваченим ОСОБА_1.

Відповідно до умов вищезгаданої угоди від 30 квітня 2014 року обвинувачений та прокурор у кримінальному провадженні № 32014070000000036 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 213 ч. 1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст. 213 КК України у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень на користь держави;

Також у даній угоді зазначені роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про визнання винуватості та її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені ст.472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно ч.3 п.1 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладена між прокурором та обвинуваченим угода, відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 213 ч. 1 КК України як надання споруд для розташування незаконного прийому, схову та збуту металобрухту кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного і обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття. Обставини , що обтяжують покарання, не встановлені.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2014 року, що укладена у кримінальному провадженні № 32014070000000036 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за ст. 213 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський райсуд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Головуючий: М.М.Розман