Рішення № 3891967, 09.06.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року справа № 2-896-2009 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

секретаря Шевчук О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “Волиньвугілля” про стягнення недоплачених сум відшкодування шкоди та компенсації через порушення термінів її виплати, -

встановив:

22 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП “Волиньвугілля” про стягнення недоплачених сум відшкодування шкоди та компенсації через порушення термінів її виплати.

Вимоги мотивує тим, що він працював в шахтоуправлінні «Октябрьське» (на шахтах №6 та 7) ГРОВ, гірничим майстром та начальником підземної видобувної дільниці. Під час роботи в шахті отримав професійне захворювання антракосилікозом. Шахти №6 та 7 шахтоуправління «Октябрьське» були приєднані до шахти №5 «НВ». Заключенням МСЕК від 02.06.1998 року позивачу було встановлено 50% втрати професійної працездатності. Адміністрацією шахти №5 «НВ», яка в даний час є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля», позивачу наказом НОМЕР_1 від 13.07.1998 р. було визначено суми відшкодування шкоди щомісячні платежі по 162,30 грн. та одноразову допомогу 16230 грн. Для розрахунку було взято середній заробіток в розмірі 324,60 грн., в той час як особистий середній заробіток по професії начальника видобувної дільниці за травень 1998 року, яким обмежувалась визначена позивачу з його особистого заробітку сума відшкодування шкоди, фактично становить 394,46 грн., а не 324,60 грн., як було зазначено в наказі НОМЕР_1 . Рішенням Нововолинського міського суду від 24.11.2008 року було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача в його користь недоплачену суму одноразової допомоги, компенсацію через порушення термінів її виплати, недоплачені позивачу щомісячні платежі за період по 01.04.2000 року та компенсацію через порушення термінів їх виплати, а всього 7877,20 грн. Станом на 04.06.1999 року відповідач виплачував позивачу за 50% втрати працездатності по 162,30 грн. щомісячних платежів із середнього заробітку 324,60 грн. Фактично слід було виплачувати йому щомісячні платежі із його середнього заробітку 360,09 грн. Суми відшкодування шкоди в липні 1998 року позивачу перераховувались, так як в перерахунку на 100% втрати працездатності визначена сума перевищувала середній по професії за липень 1998 року – 249,55 грн. Заключенням МСЕК від 04.06.1999 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Суми відшкодування шкоди були перераховані і позивачу виплачували по 81.15 грн. за 25 % втрати працездатності. На виконання наказу Міністра вугільної промисловості України від 21.12.1999 р. №614 у зв’язку із зростанням тарифних ставок та посадових окладів було проведено перерахунок сум відшкодування шкоди робітникам неосновних професій та ІТП з 01.04.2000 року на К-1,286. Визначена після перерахунку сума відшкодування шкоди обмежувалась середнім заробітком по відповідній професії за квітень 2000 року. Суму відшкодування шкоди позивачу визначили в розмірі: 324,60 грн. х 25% = 81,15 грн. х 1,286 К = 104,36 грн. Середній заробіток по професії начальника видобувних дільниці в квітні 2000 р. був 507,20 грн. Слід було визначити йому суму відшкодування шкоди наступним чином: 360,09 грн. х 25% = 90,02 грн. х 1.1458 (К підвищення тарифних ставок та посадових окладів з 01.07.1998 р.) х х 1.286 = 132,64 грн. Для підрахунку сум відшкодування шкоди в квітні 2000 року слід було брати не обмежену в липні 1998 року суму відшкодування шкоди, а визначену з урахування К-1,1458, перерахунку на 100 % втрати працездатності перевищувала середній заробіток по професії начальника видобувної дільниці за квітень 2000 р. – 507 грн., тому вона обмежується цим заробітком: 507,20 грн. х 25 % = 126,80 грн. Щомісяця позивачу недоплачували по 22.44 грн. (126,80 грн. – 104,36 грн.) За період з 01.04.2000 р. по 01.04.2001 р. позивачу було не доплачено 269,28 грн. Справа позивача про відшкодування шкоди була передана в Нововолинську виконавчу дирекцію ФСНВ з сумою 104,36 грн., а необхідно було передати справу з сумою 126,80 грн. ФСНВ виплачував позивачу суми відшкодування шкоди в розмірі по 104,36 грн. з 01.04.2001 року до їх чергового перерахування в березні 2002 р. В послідуючому суми відшкодування шкоди щороку в березні коригувались відповідно до індексу росту споживчих цін на відповідні коефіцієнти. На недоплачені позивачу суми щомісячних платежів за період з 01.04.2000 року по 01.04.2001 року нараховується компенсація, що складає 400,77 грн. Просить стягнути з відповідача недоплачену суму щомісячних платежів за період з 01.04.2000 по 01.04.2001 року – 269,28 грн., компенсацію через порушення термінів виплати щомісячних платежів 400,77 грн., всього 670,05 грн., а також просить зобов’язати ДП «Волиньвугілля» в особі шахти №5 «НВ» оформити та передати в виконавчу дирекцію ФСНВ нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 року в розмірі 126,80 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному об'ємі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 130, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, Закону України “Про охорону праці”, Правилами відшкодування шкоди, затверджених Постановою Кабміну України від 23.06.93 р. №1427, -суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства “Волиньвугілля” на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячних платежів за період з 01.04.2000 року по 01.04.2001 року в розмірі 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 28 коп., компенсацію через порушення термінів виплати щомісячних платежів в розмірі 400 (чотириста) грн. 77 коп., всього 670 (шістсот сімдесят) грн. 05 коп. і в доход держави 51 /п'ятдесят одну/ грн. судового збору та 50 (п’ятдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Зобов'язати ДП "Волиньвугілля" передати в Нововолинську виконавчу дирекцію ФСНВ по акту нову довідку про розмір сум відшкодування шкоди станом на 01.04.2001 року в розмірі 126,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук