Постанова № 38919377, 22.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. Справа № 805/2659/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

09 год. 45 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови від 20 вересня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» заявлено позов до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови від 20 вересня 2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 8034 грн. 30 коп.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ним 21 лютого 2014 року отримано постанову від 20 вересня 2013 року, якою відповідач постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 8034 грн. 30 коп. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що боржник не виконав рішення суду у добровільному порядку. У постанові не зазначено строк, до якого необхідно було виконати рішення суду добровільно, натомість встановлено, що цей строк пропущено. Оскільки боржнику вручили постанову з порушенням процесуального права, то це унеможливило виконання спірної постанови.

Позивач через канцелярію суду 29 квітня 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідач через канцелярію суду 15 травня 2014 року надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, та додаткові докази на підтвердження заперечення. Також надав письмову заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року (надалі - Закон № 202) та «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (надалі - Закон № 606) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону № 202 примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон № 606.

Державний виконавець, як посадова особа державної виконавчої служби за статтею 7 Закону № 202 зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на статтю 6 Закону № 606 - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 17 Закону № 606 визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Згідно з вимогами статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як закріплено частинами 1, 2 статті 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

28 серпня 2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку (ВДВС Ленінського РУЮ) прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Меркурій» на користь ПАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» штрафу в сумі 78622 грн. 50 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. за виконавчим документом - наказом Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13, копію якої було направлено сторонам для відома та виконання, та надано строк для самостійного виконання рішення до 4 вересня 2013 року. Зазначена постанова була отримана боржником (позивачем у справі) 13 вересня 2013 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 606 за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Оскільки строк для самостійного виконання рішення, встановлений статтею 25 Закону № 606 складає до семи днів, та у зв'язку із тим, що боржник одержав постанову про відкриття виконавчого провадження лише 13 вересня 2013 року, постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 13 вересня 2013 року було відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13 до 20 вересня 2013 року.

Суд зазначає, що на постанові від 13 вересня 2013 року про відкладення провадження виконавчих дій є відмітка про її отримання боржником 24 лютого 2014 року, яка зроблена власноруч.

Частиною 1 статті 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 20 вересня 2013 року у зв'язку із невиконанням боржником у добровільному порядку наказу Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13, постановлено стягнути з ТОВ «Меркурій» виконавчий збір у розмірі 8034 грн. 30 коп.

Згідно платіжного доручення від 23 вересня 2013 року № 423 ТОВ «Меркурій» була сплачена на користь ПАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» сума 80343 грн. на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13.

Відповідач у письмових запереченнях зазначив, сплата суми боргу 23 вересня 2013 року свідчить про те, що боржником було пропущено строк для самостійного виконання рішення, тобто до 20 вересня 2013 року.

Судом також встановлено, що 30 вересня 2013 року до ВДВС Ленінського РУЮ від ПАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» надійшла заява від 24 вересня 2013 року № 2213 з проханням закінчити виконавче провадження відносно ТОВ «Меркурій» у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

29 листопада 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13 у зв'язку із сплатою боргу. Оскільки боржником сума виконавчого збору не була сплачена, державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ прийнята постанова від 29 листопада 2013 року про виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме провадження.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що сплата 23 вересня 2013 року ТОВ «Меркурій» суми боргу згідно з платіжним дорученням № 423 свідчить про те, що боржником було пропущено строк для самостійного виконання рішення, встановлений постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 13 вересня 2013 року про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13 до 20 вересня 2013 року, оскільки доказів надіслання зазначеної постанови засобом поштового зв'язку відповідачем суду не надано. На постанові міститься лише власноруч зроблена відмітка про її отримання боржником 24 лютого 2014 року. Суд також зазначає, що відповідачем на адресу позивача була направлена постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 20 вересня 2013 року про стягнення з ТОВ «Меркурій» виконавчого збору в сумі 8034 грн. 30 коп. лише 19 лютого 2014 року, про що свідчить копія конверту вих. № 1493/13-4 в матеріалах справи, хоча супровідний лист до зазначеної постанови датований 20 вересня 2013 року.

Частиною 2 статті 82 Закону № 606 встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Отже, постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 20 вересня 2013 року про стягнення з ТОВ «Меркурій» виконавчого збору в сумі 8034 грн. 30 коп. була отримана позивачем 21 лютого 2014 року, а постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ від 13 вересня 2013 року про відкладення провадження виконавчих дій - 24 лютого 2014 року, тобто несвоєчасно, з порушенням встановлених Законом № 606 процесуальних строків, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом № 606, та у позивача не було можливості добровільно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови державного виконавця від 13 вересня 2013 року. Враховуючи також те, що позивачем виконано наказ Господарського суду Донецької області від 6 серпня 2013 року № 905/4892/13, тобто заборгованість була погашена добровільно 23 вересня 2014 року, та державним виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання виконавчого документу, суд дійшов висновку, що спірна постанова відповідача від 20 вересня 2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 8034 грн. 30 коп. підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі. Відповідно до статті 94 КАС України витрати по сплаті судового збору позивача у розмірі 73 грн. 08 коп., сплачені платіжним дорученням від 25 лютого 2014 року, підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови від 20 вересня 2013 року задовольнити повністю.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 20 вересня 2013 року ВП № 39532292 про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (код ЄДРПОУ 25105958) виконавчого збору в розмірі 8034 грн. 30 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 22 травня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.