Постанова № 38919362, 26.05.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 р. Справа № 818/748/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Федеральна пасажирська компанія" з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд скасувати постанову Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення штрафу № 1/14 від 20.02.2014 р.

Свої вимоги мотивує тим, що товариство не є перевізником в розумінні Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", оскільки не підпадає під дію Закону України "Про транспорт" та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діялності", тому не може нести відповідальність за правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до статті 38 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення, стороною якого виступає Україна, перевізник не має права контролювати дотримання пасажирами паспортних правил, встановлених при проїзді залізничним транспортом, крім тих, що встановлені міжнародними угодами в сфері залізничних перевезень. Позивач також стверджує, що в протоколі відсутній підпис уповноваженого представника перевізника та відомості про відмову уповноваженої особи від підписання протоколу.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених у письмовому запереченні на адміністративний позов (а.с. 55-59), зазначив, що постанова про накладення штрафу прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Представником відповідача до суду була надана заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05 лютого 2014 року о 18 год. 00 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 33, сполученням "Москва-Одеса" у вагоні № 5 було виявлено громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не мала документів, що посвідчують особу та дають право на здійснення перетину державного кордону з Російською Федерацією в Україну (а.с. 61). Також, ОСОБА_1 у письмовому поясненні від 05.02.2014 р. (а.с. 63) зазначила, що при перевірці документів у неї не виявилось паспорта.

Отже, співробітниками прикордонного загону було складено протокол № 530673 про правопорушення пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень (а.с. 60-62), який був отриманий позивачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи (а.с. 62).

20 лютого 2014 року першим заступником начальника Сумського прикордонного загону на підставі протоколу № 530673 від 17.01.2014 р. прийнято постанову № 1/14 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація) накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 11-12).

На думку суду постанова № 1/14 від 20.02.2014 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

В порушення вимог Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", перевізник, в даному випадку - Федеральна пасажирська компанія, не виконав обов'язку щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявності у пасажира - громадянина Киргизії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, а саме республіки Україна.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт", під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.

Згідно ст. 1 Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом України про безвізові поїздки громадян Російської Федерації та України від 16.01.1997 року, громадяни держави однієї Сторони, у тому числі ті, які проживають в третіх державах, можуть на підставі документів, дійсних для виїзду за кордон, в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати і перебувати на території держави іншої Сторони без віз терміном до 90 (дев'яносто) діб з дня перетину державного кордону.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.

Посилання позивача на те, що до ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація) неможливо застосовувати вимоги Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" є необґрунтованим.

Так, відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.

Тобто, вказаний Закон був прийнятий на підставі міжнародно-правових актів, а саме: Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Стаття 7 ("Прикордонні заходи") Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми передбачає наступне: без шкоди для міжнародних зобов'язань стосовно вільного пересування осіб Сторони будуть посилювати, наскільки це можливо, такий прикордонний контроль, який може бути необхідним для запобігання й виявлення торгівлі людьми; кожна Сторона вживає законодавчих або інших відповідних заходів для запобігання, наскільки це можливо, використанню транспортних засобів, які експлуатуються комерційними перевізниками, для вчинення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією; де це доцільно й без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій такі заходи включають запровадження обов'язку комерційних перевізників, зокрема будь-якої транспортної компанії або власника чи оператора будь-якого транспортного засобу, упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, які вимагаються для в'їзду до приймаючої держави; кожна Сторона вживає необхідних заходів згідно зі своїм внутрішнім законодавством для забезпечення санкцій у випадках порушення обов'язку, викладеного в пункті 3 цієї статті; кожна Сторона вживає таких законодавчих або інших заходів, які можуть бути необхідними згідно з внутрішнім законодавством Сторони для відмови у в'їзді або анулюванні віз особам, причетним до здійснення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією.

Таким чином будь-яка транспортна компанія зобов'язана упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.

Аналогічна норма передбачена статтею 11 ("Заходи прикордонного контролю") Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та статтею 11 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Крім того, відповідно до Угоди, що діє з 01 листопада 1951 року з урахуванням внесених змін та доповнень, які набрали чинності 01 травня 2010 року (а.с. 23-30), перевізник при укладенні угоди перевезення з пасажиром зобов'язаний доставити пасажира із пункту відправлення до пункту призначення, або передати пасажира іншому перевізнику. Таким чином, Комітетом Організації співдружності залізничних доріг зазначено, що перевізники як Російської Федерації так і інші перевізники визначені в угоді, несуть відповідальність за перевезення пасажира по маршруту від станції відправлення до станції призначення.

Виходячи із зазначених норм, відповідальність перевізника не обмежується національними ліцензіями, не залежить від країни, по території якій здійснюється перевезення. Крім того, комерційний перевізник, у тому числі будь-яка транспортна компанія або власник чи водій будь-якого транспортного засобу, де це потрібно і без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій, зобов'язаний упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.

Крім того, громадянка України ОСОБА_1 уклала договір перевезення із ВАТ "Федеральна пасажирська компанія", про що свідчить копія проїзного документа (квитка) № АВ 2007027006662 сполученням "Москва-Одеса" (а.с. 64).

Відтак, ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація) зобов'язано було упевнитися, що пасажир - громадянка України ОСОБА_1, при посадці у потяг № 33 сполученням "Москва-Одеса" мала документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.

Суд також зазначає, що твердження позивача про ненадання представнику перевізника під розписку другого примірнику протоколу про правопорушення, пов'язаного зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень та відсутності в протоколі підпису представника перевізника, відомостей про вручення протоколу або його направлення є безпідставним, оскільки у протоколі про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 05.02.2014 року № 530673 проставлено підпис уповноваженої особи ВАТ "Федеральна пасажирська компанія". Даний факт засвідчено підписом свідка (а.с. 62).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування постанови про накладення штрафу від 20.02.2014 року № 1/14 визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення штрафу № 1/14 від 20.02.2014 р. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек