Постанова № 38919324, 13.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. м.Житомир справа № 806/1452/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Галайба І.Б.,

за участю: представників позивача: Карпи Н.В., Ювченка Ю.А.,

представника відповідача Гарькавого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомишльська деревообробна компанія" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

26 березня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Радомишльська деревообробна компанія» (далі - ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія») із позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Малинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000672200.

У позовній заяві ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» вказало, що Малинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №01/07-У від 1 липня 2013 року, укладеного з підприємцем ОСОБА_4 За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №18/22-12/34065060 від 25 лютого 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки Малинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000672200 яким нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі 25385 грн 00 коп. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000672200.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Індивідуальним підприємцем ОСОБА_4 (Республіка Білорусь, м.Слуцьк) (далі - ІП ОСОБА_4) (Підрядник) та ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» (Замовник) був укладений договір від 1 липня 2013 року про надання послуг (а.с.16-18). Відповідно до умов вказаного договору ІП ОСОБА_4 зобов'язується виконати послуги згідно Специфікації (а.с.19), яка є додатком та невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.1 договору). Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість договору складає 25000 євро, у тому числі податок на додану вартість за ставкою 0% євро.

9 липня 2013 року у відповідності до вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 договору ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» здійснила авансовий платіж у сумі 20000 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 9 липня 2013 року №6 (а.с.20).

Відповідно до пункту 3.2 договору від 1 липня 2013 року №01/07-У строк виконання послуг - до 60 календарних днів після здійснення попередньої оплати, тобто до 7 вересня 2013 року включно.

У зв'язку з тим, що ІП ОСОБА_4 станом на 8 вересня 2013 року не було надано жодних послуг за договором від 1 липня 2013 року №01/07-У, ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» 1 жовтня 2013 року (вхідний №275-5) звернулося до Господарського суду Мінської області з позовом до ІП ОСОБА_4 про стягнення 20048 євро (а.с.43-47).

15 листопада 2013 року ухвалою Господарського суду Мінської області відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» до ІП ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів (а.с.48).

З 17 лютого 2014 року до 18 лютого 2014 року заступником начальника відділу податкового аудиту Мельниченко І.П. на підставі наказу від 12 лютого 2014 року №101, виданого Малинською ОДПІ, проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №01/07-У від 1 липня 2013 року, за період з 9 липня 2013 року до 15 листопада 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 25 лютого 2014 року №18/22-12/34065060 (а.с.6-10), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» норм валютного законодавства, а саме: статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон України №185/94-ВР) в частині несвоєчасного виконання послуг по імпортному контракту №01/07-У від 1 липня 2013 року в законодавчо визначені терміни.

12 березня 2014 року Малинською ОДПІ на підставі акта перевірки від 25 лютого 2014 року №18/22-12/34065060 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000672200, яким застосовано до ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25358 грн 00 коп. за порушення статті 2 Закону України №185/94-ВР (а.с.13).

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що не погоджуються з прийнятим податковим повідомленням-рішенням. Зазначили, що у зв'язку із невиконанням ІП ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором від 1 липня 2013 року №01/07-У та на виконання вимог частини 2 статті 4 Закону України №185/94-ВР ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» 1 жовтня 2013 року звернулось із позовом до Господарського суду Мінської області. Юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору є насамперед факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі. На підставі чого вважають, що з дати звернення до суду з позовною заявою (1 жовтня 2013 року) терміни, передбачені статтями 1 та 2 Закону України №185/94-ВР, зупиняються, а тому відповідачем неправомірно була нарахована товариству пеня.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.32-33) проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні оскільки вважає, що прийняте податковим органом рішення відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним. Пояснив, що хоча позивач і звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості 1 жовтня 2013 року, однак ухвалу про відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості за договором в сумі 20130 євро Господарським судом Мінської області було постановлено лише 15 листопада 2013 року і саме з цієї дати терміни, передбачені статтями 1 та 2 Закону України №185/94-ВР, зупиняються, а тому податковим органом правомірно було нараховано товариству пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 4 Закону України №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Під час перевірки Малинською ОДПІ було виявлено, що граничним терміном надання послуг за договором є 7 жовтня 2013 року. 15 листопада 2013 року Господарським судом мінської області відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» до ІП ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення 20130 євро. (а.с. 9, 11). Таким чином податковий орган дійшов висновку, що з 7 жовтня 2013 року до 15 листопада 2013 року рахується прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 20 тис. євро, загальний термін прострочки складає 39 днів, за які ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» було нараховано 25385 грн 00 коп. пені (а.с.11, 12).

Представники позивача посилаються на те, що датою, з якої зупиняються строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону України №185/94-ВР, необхідно вважати саме дату звернення резидента до господарського суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним (договором) контрактом, у даному випадку 1 жовтня 2013 року, однак з приводу цих тверджень представників позивачів суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 2-4 статті 4 Закону України №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З наведених норм вбачається, що законодавець пов'язує зупинення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України №185/94-ВР або строків встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 Закону України №185/94-ВР саме з фактом прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а не з фактом звернення резидента до зазначених установ із позовною заявою. Прийняття до розгляду зазначеними установами позовної заяви, передбачає ухвалення цими установами відповідного рішення про прийняття позовної заяви до розгляду, у тому числі у вигляді ухвали про відкриття провадження у справі. Сам факт звернення із позовною заявою не свідчить, що вона прийнята відповідною установою до розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковим органом правомірно нарахована пеня ТОВ «Радомишльська деревообробна компанія» за недотримання вимог валютного законодавства за договором від 1 липня 2013 року №01/07-У.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000672200 від 12 березня 2014 року, а тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 19 травня 2014 р.