Ухвала суду № 3891815, 02.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

вул.Московська,8 м.Київ, 01029

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02.06.2009№К-2169/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),      БрайкаА.І.,      ГолубєвоїГ.К.,     РибченкаА.О.,     ФедороваМ.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від11.10.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від11.12.2006 по справі№34/16а

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “ ВТУ-Пролетарське ”

до                    Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька

про                             визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТУ-Пролетарське” (далі–ТОВ«ВТУ-Пролетарське») звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька (далі-ДПІ) від03.11.2005 №0000622330/0/2279/23-613/30376006/10924/10 та №0000132331/0/2283/23-613/30376006/10982/10, винесених на підставі Акту перевірки від26.10.2005 №248/23-6/30376006, в якому зазначено про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту1006849грн. податку на додану вартість (ПДВ), не підтверджене податковими накладними.

Постановою Господарського суду Донецької області від11.10.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від11.12.2006 по справі№34/16а - позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована нормами Закону України «Про податок на додану вартість», дійшовши висновку про те, що у діях позивача відсутні порушення, зазначені в Акті перевірки, оскільки первинна документація (зокрема банківські виписки, договори, листи, реєстри бухгалтерського обліку, копії книг обліку придбання товарів, тощо) підтверджують здійснення господарської операції. Крім того зазначено про неможливість надання для перевірки оригіналів документів, у зв’язку з вилученням них правоохоронними органами. Суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновок суду першої інстанції.

Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від11.10.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від11.12.2006 по справі№34/16а, відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, де просить скасувати судові рішення та відмовити у позові. На думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права. При цьому скаржник зазначив, що судами не враховано відсутність послідовності в номерах податкових накладних, виданих ВАТ «Пролетарська залізниця», а саме у травні 2004року.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

В силу пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість» (чинної на час формування податкового кредиту) - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати, що судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що неможливість надання для перевірки оригіналів документів, у зв’язку з вилученням них правоохоронними органами, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій, оскільки згідно з абзацом 2 пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердженням сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що податкові накладні, по яких до податкового кредиту віднесено 1006849грн., оформлені належним чином, заповнені у відповідності з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», містять усі необхідні реквізити і що підтверджується фактом включення сум по спірних накладних до податкових зобов'язань контрагентом позивача.

Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд касаційної інстанції дійшов висновку, з врахуванням оцінки всіх доказів судами, і можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати ПДВ і відповідних сум, що суди правомірно дійшли висновку про дотримання позивачем порядку встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по спірних податкових накладних і відповідного правомірного віднесення до податкового кредиту 1006849грн. Таким шляхом суд касаційної інстанції визнав, що суди вірно зазначили про відсутність податкового боргу у позивача.

Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Донецької області від11.10.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від11.12.2006 по справі№34/16а належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від11.10.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від11.12.2006 по справі№34/16а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров