Ухвала суду № 38917929, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3065/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2014 року по справі за їх позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «АББ ЛТД» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001344230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «АББ ЛТД» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АББ ЛТД» з питання правомірності зменшення нарахованої суми податку (рядок 13) на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток за І квартал 2013 року та правомірності нарахування податку на прибуток підприємства за І півріччя 2013 року по податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 08.08.2013 року, за результатми якої складено акт від 26.11.2013 року № 1427/42-30/21664678.

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст., п. 57.1 ст. 57 ПК України, в результаті чого позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації № 9048745092 від 08.08.2013 року з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2013 року на суму 781 911,00 грн.

Наведені обставини слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001344230 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 781 911,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 195 477,75 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судова колегія виходить з слідуючого.

Апелянт в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги посилається на неправомірність та безпідставність проведення позапланової невиїзної перевірки. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими доводами в зв'язку наступним.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Податковим кодексом України надано контролюючому органу право проводити позапланову перевірку платника податків, яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

З матеріалів справи слідує, що попередньою перевіркою (камеральною) було досліджено додаток 311 (зменшення податку) податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2013 року та актом перевірки встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток по даній декларації на 781 911,00 грн.

За результатами розгляду заперечення платника податків на зазначений вище акт камеральної перевірки від 08.11.2013 року № 1344/42-30/21664678, висновки акту були скасовані, а податкове повідомлення-рішення не виносилось у зв'язку з тим, що не були дотримані терміни проведення камеральної перевірки.

За п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Отже, перевірка ТОВ «АББ ЛТД» проведена саме на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто з дотриманням вимог та у порядку, визначеному чинним податковим законодавством. Предметом перевірки податкового органу була правомірність відображення позивачем нарахованої суми податку (рядок 13) на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток за І квартал 2013 року та правомірність нарахування податку на прибуток підприємства за І півріччя 2013 року по податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

Обов'язок щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства встановлений ст. 57 ПК України, зокрема, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Порядок визначення розміру та сплати авансових внесків визначений п.п.4.2 п.4 Розділу XX ПК України, відповідно до якого платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1 9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з приписів п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Статтею 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, у разі декларування збиткової діяльності підприємства, обов'язок щодо сплати авансових внесків за другий - четвертий квартал 2013 року у підприємства відсутній.

Починаючи з 2013 року позивач сплачував авансові внески з податку на прибуток відповідно до ст. 57 ПК України.

За підсумками І кварталу 2013 року 08.05.2013 року позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2013 року за номером № 9026688413, в якій задекларовано збитки у сумі 2 994,42 тис. грн., які виникли у зв'язку з перенесенням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року у сумі 4 969, 34 тис. грн.

Отже, при формуванні показників податкової звітності за І півріччя 2013 року, які були предметом перевірки, необхідно брати до уваги показники попереднього звітного періоду, в даному випадку ним є І квартал 2013 року.

В свою чергу, за підсумками вказаного періоду позивачем подано податкову декларацію з податку прибуток підприємства за І півріччя 2013 року №9048745092 від 08.08.2013 року, в якій задекларовано, зокрема, податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11) - 3 266 739 грн.; зменшення нарахування по податку на прибуток підприємства за звітний період (рядок 13) 3 266 739 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, рядок 13 податкової декларації розшифровується як зменшення податку, в якому позивачем відображених в рядку 13.7 суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 3 266 739 грн. та рядку 13 зменшення нарахованої суми податку - 3 266 739 грн. Тобто, позивач зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків за перший квартал 2013 року.

Разом з тим, загальна сума авансових внесків сплачених позивачем за січень-березень 2013 року становить 2 484 828 грн.

Апелянт посилається на те, що ним сплачено авансовий внесок за вказаний період згідно копій платіжних доручень, а саме:

від 16.01.2013 року - 702 018 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за січень 2013 року»;

від 15.02.2013 року - 835 340 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за лютий 2013 року»;

від 15.02.2013 року - 133 322 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток доплата за січень 2013 року»;

від 27.03.2013 року - 814 148 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за березень 2013 року;

від 29.03.2013 року - 814 148 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за квітень 2013 року».

При цьому апелянтом не враховано, що після подання податкового звітності з податку на прибуток платник, який до того сплачував авансові внески, перестає бути платником авансових внесків і надалі зобов'язаний сплачувати свої зобов'язання з податку на прибуток на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З квітня 2013 року позивач не був платником авансового внеску з податку на прибуток, відтак станом на кінець першого півріччя 2013 року сума його авансових платежів з податку на прибуток, які було сплачено у цьому звітному періоді, становила 2 484 828 грн.

За таких обставин, кошти, які платник сплатив в кінці березня 2013 року в сумі 814 148 грн., зазначивши, що їх призначенням є авансовий внесок за квітень 2013 року, є помилково сплаченими коштами, що втім не надає платнику права зараховувати ці кошти до загальної суми авансових платежів за підсумками І півріччя 2013 року і зменшувати на цю суму свої податкові зобов'язання перед бюджетом.

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що загальна сума сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток за І квартал 2013 року (січень-березень) склала 2 484 828 грн., проте, згідно даних декларації з нарахування податку на прибуток підприємства за звітний період (рядок 13) сума складає 3 266 739 грн. Таким чином, відхилення між вказаними задекларованими даними становить 781 911 грн.

Крім того, сума сплачених авансових внесків за січень-березень 2013 року в розмірі 2 484 828 грн. та сплачених коштів, відповідно до платіжного доручення від 29.03.2013 року про сплату за квітень 2013 року 814 148 грн. є більшою від суми, що задекларована позивачем у податковій декларації № 9048745092 від 08.08.2013 року. Вказана сума 814 148 грн., згідно платіжного доручення від 29.03.2013 року, сплачена як авансовий внесок за квітень 2013 року, однак по своїй суті не є авансовим внеском та відображена в обліковій картці ТОВ «АББ ЛТД» як переплата.

Згідно узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 року № 1171, при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.Як зазначив відповідач, позивач може повернути таку суму як надміру сплачену, право на повернення передбачене ст.43 Кодексу або використати суму надміру сплачених коштів в рахунок погашення майбутніх податкових зобов'язань, передбачених ст. 87 ПК України.

Таким чином, кошти в розмірі 814 148 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення від 29.03.2013 року, як авансовий внесок не можуть бути враховані у зменшення податку у рядку 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2013 року, оскільки, починаючи з квітня 2013 року сплата авансового внеску для позивача не передбачена.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АББ ЛТД»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.