Рішення № 38917753, 22.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. Справа № 923/602/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Котельщик", м. Каховка Херсонської області

про стягнення 4142660,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Ященко Р.Ю. - юрисконсульт, довіреність №14-135 від 13.05.2014р.

від відповідача: Любецька О.Б. - представник, довіреність №01-09/45 від 08.05.2014р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства "Котельщик" (відповідач) суму основного боргу у розмірі 3833266,12 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 37038,75 грн., суму 3% річних у розмірі 72490,17 грн. та суму пені у розмірі 199865,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №13/3034-ТЕ-33 від 28.12.2012р. купівлі-продажу природного газу, положення ст.ст. 526, 611 ЦК України та ст.ст. 22, 193, 231 ГК України.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про виправлення описки, в якій просить в прохальній частині позовної заяви замість стягнення суми 3% річних у розмірі 72790,17 грн., вважати вірним - 72490,17 грн.

Суд визначає суму 3% річних, яка заявлена позивачем до стягнення у розмірі 72490,17 грн..

У судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі, але просить суд зменшити суму основного боргу на 20733,38 грн., оскільки відповідачем частково сплачено суму основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №11 від 01.04.2014р., №12 від 03.04.2014р., №13 від 05.05.2014р., №14 від 16.05.2014р., №15 від 19.05.2014р. Також у відзиві позивач просить, з урахуванням часткової сплати суми основного боргу, зменшити розмір сум інфляційних втрат, 3% річних та пені. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надавши аналогічні пояснення, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 28 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Котельщик" (покупець) був укладений договір №13/3034-ТЕ-33 від 28.12.2012р. купівлі-продажу природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно п. 2.1. вказаного договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 4250 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: I кв. - 2600 тис.куб.м., II кв. 50 - тис.куб.м., III кв. - 0 тис.куб.м., IV кв. 1600 тис.куб.м.

Відповідно до п. 5.1. договору, ціна (граничний розмір ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Позивач, на виконання умов договору №13/3034-ТЕ-33 від 28.12.2012р., протягом січня-грудня 2013 року поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2959,27 тис. куб. м., на загальну суму 3874276,29 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.

Відповідно до пункту 6.1. договору, сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем не виконано належним чином зобов'язань з оплати поставленого природного газу, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3833266,12 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становила 3819627,62 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з платіжних доручень №11 від 01.04.2014р., №12 від 03.04.2014р., №13 від 05.05.2014р., №14 від 16.05.2014р., №15 від 19.05.2014р., відповідачем було перераховано на банківський рахунок позивача суму боргу у розмірі 20733,38 грн., яка є складовою суми основного боргу у розмірі 3833266,12 грн.

Таким чином, з огляду на те, що позовна заява надійшла до суду 30.04.2014р., а відповідачем відповідно до платіжних доручень №11 від 01.04.2014р. та №12 від 03.04.2014р. сплачено позивачу 13638,50 грн. в рахунок погашення частини суми основного боргу, а тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з необґрунтованістю.

Крім того, платіжними дорученнями №13 від 05.05.2014р., №14 від 16.05.2014р. та №15 від 19.05.2014р. підтверджено сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 7094,88 грн., в рахунок погашення частини основної суми боргу, вже після порушення даної справи.

Оскільки наявні у справі докази підтверджують сплату відповідачем в рахунок погашення частини основної суми боргу за договором, суд вважає, що в цій частині спір відсутній, а тому, в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі.

Доказів сплати залишку суми основного боргу у розмірі 3812532,74 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3812532,74 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Право нарахування пені сторони узгодили в п.7.2. договору, згідно з яким, у разі невиконання покупцем п.6.1. умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Доказів сплати нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 37038,75 грн., суми 3% річних у розмірі 72490,17 грн. та суми пені у розмірі 199865,46 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Котельщик" (74800, Херсонська область, м. Каховка, провулок Трубний, буд. 12, код ЄДРПОУ - 22733571) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ - 20077720) суму основного боргу у розмірі 3812532,74 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 37038,75 грн., суму 3% річних у розмірі 72490,17 грн., суму пені у розмірі 199865,46 грн. та 72839,40 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7094,88 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко