Постанова № 38917098, 20.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2347/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Антрацит» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за пріод з 24.07.2013 по 21.03.2014 у розмірі 891324,63 грн. за рахунок майна, що перебуває у податкові заставі згідно акту опису майна №14/24 від 16.03.2011,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Антрацит» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за пріод з 24.07.2013 по 21.03.2014 у розмірі 891324,63 грн. за рахунок майна, що перебуває у податкові заставі згідно акту опису майна №14/24 від 16.03.2011.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що державне підприємство «Антрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 30.04.2003 та взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 21.05.2003 за №03/05-11 та перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.03.2011 №40/29-011 та є платником окремих видів податків у Антрацитівській ОДПІ.

Станом на 28.03.2014 сума узгодженого державним підприємством «Антрацит», але не сплаченого грошового зобов'язання з плати за користування надрами за період з 24.07.2013 по 21.03.2014 складає 891324,63 грн., в тому числі за основним платежем - 891324,63 грн., та включає суму податкового боргу у розмірі - 401803,83 грн., що виникла у зв'язку з несплатою розстроченої рішенням Антрацитівської ОДПІ суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами за 2 квартал 2011 року та суми податкового боргу у розмірі 489520,80 грн., що виникла у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з плати за користування надрами за 4 квартал 2013 року, визначеного податковою декларацією №9089496870 від 04.02.2014.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ з метою погашення податкового боргу Антрацитівською ОДПІ 05.10.2001 направлено до ДП «Антрацит» першу податкову вимогу №1/36, яку отримав головний бухгалтер підприємства Бакай. Друга податкова вимога №2/194 була направлена до платника податків 08.11.2001 та отримана того ж дня головним бухгалтером ДП «Антрацит».

На підставі рішення Антрацитівської ОДПІ від 14.03.2011 №531/10/24-105 податковим керуючим Удовенко М.О. було проведено опис майна ДП «Антрацит» у податкову заставу, що було оформлено актом опису майна у податкову заставу №14/24 від 16.03.2011 та зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вжиті раніше Антрацитівською ОДПІ необхідні заходи, щодо погашення податкового боргу ДП «Анрацит» не призвели до погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі та просив прийняти рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Антарцитівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього до суду надійшов відзив на позовну заяву в якій зазначив, що позовні вимоги визнаються у повному обсязі та справу просить розглянути без участі представника ДП «Антрацит».

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника позивача та представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що державне підприємство «Антрацит» зареєстровано Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області та включено до категорії платників окремих податків у Антрацитівській ОДПІ (а.с.4,8).

Державним підприємством «Антрацит» допущена заборгованість перед бюджетом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 891324,63 грн. за період з 24.07.2013 по 21.03.2014.

Вищевказана сума заборгованості підтверджується податковим розрахунком з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9089496870 від 04.02.2014, яка самостійно була надана позивачем до Антрацитівської ОДПІ в Луганській області.

Сума заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості ДП «Антрацит» по платі за користування надрами, карткою особового рахунку платника ДП «Антрацит» з плати за користування надрами. (а.с.15, 46-70).

Згідно акту опису майна від 16 березня 2011 року №14/24 податковим керуючим Удовенко М.О. Антрацитівської ОДПІ було проведено опис майна відповідача ДП «Антрацит» усього на загальну суму 5000388,12 грн.(а.с.16)

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31.03.2011 за №30869061 майно державного підприємства «Антрацит» знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису 14/24 від 16.03.2011 (а.с.17).

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до матеріалів справи позивач звертався до суду про стягнення коштів за подактовим боргом у загальному розмірі 2258521,90 грн., у тому числі суми податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 2154953,94 грн. Так постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року адміністративний позов Антарцитівської державної податкової інспекції Луганської області до державного підприємства «Антрацит» задоволено повністю. Стягнуто з наявних у державного підприємства «Антрацит» рахунків у банках податковий борг у загальному розмірі 2258521,90 грн. у тому числі: суму податкового богу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 2154953,94 грн.

До матеріалів адміністративної справи позивачем долучено докази відсутності можливості стягнення грошових коштів у боржника для погашення податкового боргу, а саме інкасові доручення з позначками відділень банківських установ про відсутність коштів на рахунку (крім арештованих). (п. 12.11 гл. 12 Постанови Правління НБУ №22 від 21.01.2004) (а.с. 40-41).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в загальному розмірі 891324,63 грн. шляхом стягнення з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, а акт опису усього майна відповідача від 16 березня 2011 року №14/24, складений Антрацитівською ОДПІ на загальну суму 5000388,12 грн., надає можливість погашення суми боргу у розмірі 891324,63 грн. за рахунок майна платника податків державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний код 32226065), що перебуває у податкові заставі, та відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Антрацит» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за пріод з 24.07.2013 по 21.03.2014 у розмірі 891324,63 грн. за рахунок майна, що перебуває у податкові заставі згідно акту опису майна №14/24 від 16.03.2011, - задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за період з 24.07.2013 по 21.03.2014 у розмірі 891324,63 грн. (вісімсот дев'яносто одна тисяча триста двадцять чотири гривні 63 копійки) за рахунок майна державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний код 32226065), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №14/24 від 16.03.2011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 травня 2014 року.

Суддя Є.О. Кисельова