Ухвала суду № 38916830, 28.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 231/472/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4880/2014

Головуючий у 1 інстанції Бузанов П.В. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Краснощокової Н.С., Могутової Н.Г.,

при секретарі Стефановій Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року позов задоволено частково:

Стягнути з публічного акціонерного товариства „ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 11000 грн., витрати на правову допомогу 500 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" в дохід держави судовий збір 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням, публічне акціонерне товариство „ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведений; вина відповідача не встановлена. Суд не зважив, що позивач працював на інших підприємствах в шкідливих умовах, та не навів мотивів, з яких він виходив при визначенні розміру компенсації. Крім того, стягнення витрат на правову допомогу не передбачено чинним процесуальним законодавством. Суд безпідставно не задовольнив клопотання апелянта про перенесення судового засідання.

У судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені, що підтверджується телефонограмами №№ 812, 813, зареєстрованими 21 травня 2014 року в журналі телефонограм Апеляційного суду Донецької області № 1.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач тривалий час працював у відповідача в шкідливих умовах, унаслідок чого виникло професійне захворювання. При огляді у МСЕК 04 червня 2013 року первинно позивачеві встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 30% у зв'язку з хронічним обструктивним захворюванням легенів. Ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професіональних захворювань працівників.

Судом установлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 08 липня 2008 року по 12 червня 2013 року машиністом гірничих виїмкових машин шостого розряду з повним робочим днем під землею. Висновком МСЕК від 04 червня 2013 року у позивача вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності 30% у зв'язку з хронічним обструктивним захворюванням легенів з наступним переоглядом (ас. 5-9, 15, 19, 47).

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 26 квітня 2013 року, який складено за участю публічного акціонерного товариства „ ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", видно, що професійне захворювання виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах впливу шкідливих факторів виробництва. Причиною професійного захворювання є підвищений рівень концентрації пилу (ас. 17).

Наявність шкідливих умов праці у відповідача підтверджується санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці (ас. 14).

Ці обставини відповідачем не спростовані.

Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, не забезпечив санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професіональних захворювань працівників, унаслідок чого ОСОБА_1 втратив професійну працездатність. Ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Вищенаведеними доказами підтверджується вина підприємства в ушкодженні здоров'я потерпілого.

Відповідачем не надано доказів щодо відсутності його вини в заподіянні позивачеві моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначив в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням їх тривалості, істотності вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках потерпілого. Суд врахував час роботи у відповідача, принцип розумності та справедливості.

Доводи скарги про те, що факт заподіяння моральної шкоди не підтверджений доказами, безпідставні і не ґрунтуються на законі. Сам факт ушкодження здоров'я свідчить про заподіяння моральної шкоди.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Розподіл судових витрат між сторонами врегульований ст. 88 ЦПК України.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При вирішенні питання про присудження понесених витрат на правову допомогу судом додержані вимоги даної норми процесуального закону.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи (щодо відхилення клопотання про перенесення розгляду справи 10 квітня 2014 року) відхиляються колегією суддів, оскільки представник відповідача у попередніх судових засіданнях приймав участь, надавав пояснення, про наступне судове засідання повідомлений в установленому порядку (ас. 51, 55-56). Вирішення питання щодо поважності причин неявки є компетенцією суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно зі ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" відхилити.

Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 10 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді