Рішення № 38916257, 30.04.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1091/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2014 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», про визнання права на приватизацію кімнат гуртожитку з доплатою різниці надлишкової загальної площі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона заселилася та проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 на підставі ордерів від 27.05.2005 року №252 на кімнату НОМЕР_1, площею 17,8 кв.м., та від 09.02.2006 року №353 на кімнату НОМЕР_2, площею 20,3 кв.м. Останній ордер є об'єднаним на право зайняття двох вищезазначених кімнат.

Свого часу, у вересні 1996 року, вона приватизувала однокімнатну квартиру, загальною площею 31,04 кв.м. у м. Горлівка Донецької області, яка згідно рішення виконкому Горлівської міської ради від 18.09.1996 року була передана у спільну часткову власність на склад сім'ї з двох осіб. Таким чином, виходячи з того, що з 31,04 кв.м. загальної площі приватизованої квартири вона використала лише 15,52 кв.м. при розрахунку санітарної норми 21 кв.м. загальної площі на неї та додатково 5 кв.м. на неї як на члена сім'ї, то вона має право «доприватизувати» ще 10,48 кв.м.

Узв'язку з вищевикладеним вона, починаючи з серпня 2012 року неодноразово зверталася до виконавчого комітету Бердянської міської ради з заявами про надання їй можливості приватизувати дві кімнати (НОМЕР_2 та НОМЕР_1) гуртожитку, загальною площею 38,1 кв.м., з викупом надлишків загальної площі, але щоразу отримувала відмову з посиланням на те, що діючим законодавством не передбачено «доприватизування» кімнат у гуртожитках, бо це можливо робити лише для тих громадян, які проживають в квартирах.

Просила визнати за нею право на приватизацію кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, з доплатою різниці надлишкової загальної площі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник виконавчого комітету Бердянської міської ради в судове засідання не з'явився. До суду надав заперечення на позов, в яких з посиланням на листи Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України зазначив, що норми чинного законодавства не дозволяють мешканцям гуртожитків скористатися правом «доприватизації» займаних ними жилих приміщень за рахунок невикористаних житлових чеків.

Представник ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, письмові пояснення на позов не надав.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушений, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей регулюються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (далі Закон N 500-VI).

У відповідності до ст. 2 Закону N 500-VI громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло зокрема шляхом приватизації житла у гуртожитку у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 4 Закону N 500-VI громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок приватизації кімнат у гуртожитках, передбачений Наказом Міністерства з питань житлово-комкнального господарства України №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир ( будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян».

Згідно до положень вищевказаного підзаконного нормативного акту громадянин що звертається до органу приватизації з заявою про приватизацію жилого приміщення у гуртожитку повинен серед іншого надати документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ( довідку з попередніх місць проживання ( після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Як встановлено судом, позивач на підставі ордерів від 27.05.2005 року №252 та від 09.02.2006 року №353 вселилася та проживає в кімнаті НОМЕР_2 площею 20,3 кв.м. та в кімнаті НОМЕР_1 площею 17,8 кв.м. гуртожитку по АДРЕСА_2. Вказаний гуртожиток є об'єктом права комунальної власності.

Відповідно до довідки «Комунального підприємства з технічної інвентаризації» Бердянської міської ради від 10.05.2012 року №223 позивач нерухомого майна в м. Бердянську не має.

Також з матеріалів справи видно, що позивач дійсно приймала участь у приватизації 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в 1996 році, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.06.2012 року. Однак не в повному обсязі використала житловий чек та на її рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» філія Донецьке обласне управління №10004/0498 на приватизаційному рахунку по житловому чеку наявні залишки коштів в сумі 1,89 грн.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що якщо площа займаної квартири (будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового фонду, наймачем якого він є.

Так, ОСОБА_1 житловий чек використала частково, не перевищивши санітарну норму, оскільки приймала участь у приватизації житлової площі 15,52 кв.м., в той час як санітарна норма становить 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», чинному в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Зазначене також підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року №15-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до висновків якого право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації майна у державному житловому фонді, і у його власність передано в одній чи кількох квартирах ( будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю. Тобто, Конституційний суд прийшов до висновку про те, що якщо площа займаної квартири ( будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири ( будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 -61, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію кімнат НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, з доплатою різниці надлишкової загальної площі.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.І. Крамаренко