Постанова № 38916074, 19.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року (11 год. 55 хв.) Справа № 808/2665/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 12 796,33 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 12 796,33 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, а також у зв'язку з донарахуванням відповідачу пені в сумі 1 416,33 грн. Також, вказує, що з метою погашення заборгованості позивачем вживались всі необхідні заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу, проте на сьогодні податкова заборгованість залишається не сплаченою, тому ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2014 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2014.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014 розгляд справи було відкладено на 19.05.2014.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 19.05.2014 до суду надійшло клопотання (вх. № 19293) про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Також, зазначає, що станом на 19.05.2014 сума боргу відповідача не змінилась. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Поштова кореспонденція направлялась на адресу місця проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Причини неявки відповідача суду не відомі.

Жодних заперечень проти позову, доказів на їх обґрунтування та будь-яких інших заяв, або пояснень по суті позовних вимог до суду не надходило.

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст. 33 та ст. 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями статей 33, 35, 41, 128 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позовні вимоги, такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.03.2014 № 18320316, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.01.1998, номер запису щодо включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця - 2 103 017 0000 046897, за адресою: 69114, АДРЕСА_1.

Як вбачається із п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України), платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем були подані до ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області декларації з податку на додану вартість за такі періоди, зокрема:

- звітна податкова декларація від 21.10.2013 за вересень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 2 413,00 грн.;

- звітна податкова декларація від 20.11.2013 за жовтень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 3 891,00 грн.;

- звітна податкова декларація від 20.12.2013 за листопад 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 4 618,00 грн.;

- звітна податкова декларація від 20.01.2014 за грудень 2013 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 339,00 грн.;

- звітна податкова декларація від 19.02.2014 за січень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 119,00 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як передбачено пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як, сума задекларованих грошових зобов'язань не була сплачена відповідачем у встановлені законом строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Отже, заборгованість відповідача з податку на додану вартість, відповідно до вищезазначених у податкових деклараціях узгоджених грошових зобов'язань, становить 11 380,00 грн.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Із наданої позивачем облікової картки (зворотній бік) платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) судом з'ясовано, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені з податку на додану вартість в сумі 3 605,90 грн., з якої позивачем до стягнення заявлено 1 416,33 грн.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 12 796,33 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На момент виникнення у відповідача податкового боргу, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, процедура оскарження дій органів стягнення, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Пунктом 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ встановлено наступний порядок надсилання податкових вимог, зокрема:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами п. 6.2.4 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживались заходи щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості відповідно до вимог Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, чинній на час формування податкових вимог) та наказу Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків».

Зокрема, 03.08.2007 позивачем сформовано першу податкову вимогу форми «Ф1» № 1/1532 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 745,58 грн., яка отримана особисто відповідачем 31.08.2007, про що свідчить наявна у справі копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

01.10.2007 ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області сформовано другу податкову вимогу форми «Ф2» № 2/1966 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 2 208,08 грн., яка отримана особисто відповідачем 06.10.2007, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На даний час податкові вимоги від 03.08.2007 № 1/1532 та від 01.10.2007 № 2/1966 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликані, оскільки з моменту їх винесення заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наданими позивачем до матеріалів справи доказами, в тому числі обліковою карткою (зворотній бік) платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), підтверджується наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість в сумі 12 796,33 грн., яка на момент судового розгляду справи залишається не погашеною до бюджету.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення вищевказаної заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Хортицькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 11, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УК у Хортицькому районі м. Запоріжжя /Хортицький/, код платежу 14010100, код ЄДРПОУ 38025414, р/р 31117029700008, банк - ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 12 796,33 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 33 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко