Рішення № 38915740, 27.05.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3143/14

Провадження № 2/750/1267/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого- судді Литвиненко І.В.,

при секретарі Кравченко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" посилалось на те, що 27.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, умови якого остання не виконала, через що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.07.2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла задоволено частково. З метою погашення заборгованості за кредитним договором № CNNJGA0000000001 від 27.05.2008 року в розмірі 64176,58 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки -квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" за початковою ціною 238168,95 грн., з наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу. У зв'язку із чим Банком було направлено письмову вимогу відповідачу, однак житлове приміщення не було звільнено.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, просила розглянути справу без його участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у зв'язку із чим за письмовою згодою представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

По справі судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 27.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CNNJGA0000000001, згідно з яким Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 39457 доларів США строком 27.05.2018року.

Для забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між Банком та ОСОБА_2 27.05.2008 р. був укладений договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору № CNNJGA0000000001, вона надала банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.07.2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла задоволено частково. З метою погашення заборгованості за кредитним договором № CNNJGA0000000001 від 27.05.2008 року в розмірі 64176,58 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" мз початковою ціною 238168,95 грн., з наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнуто судові витрати, в іншій частині рішення залишене без змін. У виселенні ОСОБА_2 було відмовлено, так як суд вважав вимогу про виселення передчасною (а.с. 23- 24)

Позивачем направлялися ОСОБА_1 письмові вимоги про добровільне звільнення предмета іпотеки 10.01.2014 року, що підтверджується реєстром поштових відправлень № 657, однак в добровільному порядку спірне житлове приміщення звільнене відповідачем не було. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою УДМС України в Чернігівській області (а. с. 43), що також підтверджується копією довідки КП "Деснняське" Чернігівської міської ради № 1349 від 27.05.2014 року (а.с. 54).

Посилання представника відповідачів, як на підставу для відмови в задоволенні позову на ч. 2 ст. 109 ЖК України судом не приймається до уваги, оскільки виселення осіб, які займають жиле приміщення на яке звернуто стягнення, як на передане в іпотеку, врегульоване ч. 3 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-210, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, ст.9, 109 ЖК УРСР, ст.ст. 33, 40 Закону України «Про іпотеку», суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 243 грн.60 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, визначеному ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя