Ухвала суду № 38915354, 22.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 р.Справа № 816/640/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 816/640/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кононівський елеватор" до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор», (надалі - Позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, (надалі - Відповідач), про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду Відповідач подав апеляційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції ТОВ «Кононівський елеватор» зареєстроване як юридична особа 19 лютого 2003 року. Основним видом його діяльності є складське господарство (КВЕД 52.10).

21 січня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області винесено наказ № 50пр про проведення позапланової перевірки ТОВ «Кононівський елеватор» з питань дотримання вимог Технічного регламенту зернового складу та Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах.

27 січня 2014 року працівниками Державної інспекції сільського господарства в Одеській області складено акт перевірки ТОВ «Кононівський елеватор».

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Кононівський елеватор» ч. 2 ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Таке порушення, згідно акту, полягало в тому, що всупереч вказаній нормі Закону, ТОВ «Кононівський елеватор» прийняв участь у проведені переміщення зерна та продуктів його переробки територією України без сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, а саме підприємством було прийнято та відвантажено 3 149 одиниць автотранспорту без сертифікатів якості. Вказане потягло за собою втрати до бюджету у розмірі приблизно 283410 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято рішення № 3 від 04 лютого 2014 року про застосування до ТОВ «Кононівський елеватор» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ч. 2 ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» на підставі ч. 2 ст. 82 цього ж Закону у загальній сумі 10 704 900,00 грн.

Що стосується законності та обґрунтованості прийнятого за результатами перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 2 від 04.02.2014, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, згідно частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року №37-IV, якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Експортно - імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України (за винятком зерна та продуктів його переробки, що переміщуються територією України в режимі прохідного митного транзиту без перевантаження, та зерна, яке використовується для насіннєвих цілей) проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, в якому зазначаються якість зерна та продуктів його переробки, показники їх безпечності, наявність або відсутність генетично модифікованих організмів. Сертифікат якості зерна та продуктів його переробки видається на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 21 вказаного Закону рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки при переміщенні територією України та при експортних операціях із зерном та продуктами його переробки приймається протягом трьох днів після надходження від суб'єкта ринку зерна заяви про видачу сертифіката якості на партію зерна та продуктів його переробки і завершення завантаження транспортного засобу, а при імпортних операціях із зерном та продуктами його переробки - протягом трьох днів після надходження від суб'єкта ринку зерна заяви про видачу сертифіката якості на партію зерна та продуктів його переробки і прибуття завантаженого транспортного засобу до митниці призначення.

Частиною 5 статті 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що сертифікат якості зерна та продуктів його переробки діє протягом строку перевезення вантажу та розвантаження у пункті призначення.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2009 № 848, сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держсільгоспінспекції на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Згідно частини 2 статті 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» проведення суб'єктами ринку зерна експортно - імпортних операцій із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України (за винятком зерна та продуктів його переробки, що переміщуються територією України в режимі прохідного митного транзиту без перевантаження, та зерна, яке використовується для насіннєвих цілей) без відповідних сертифікатів якості, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу частини 4 статті 82 Закону штрафні санкції накладаються в установленому законом порядку державними інспекторами сільського господарства.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що процедура сертифікації якості зерна запроваджена передусім для контролю якості зерна, що виробляється в Україні або ввозиться на її територію. При цьому сертифікат якості видається на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, і діє протягом строку перевезення вантажу та розвантаження у пункті призначення. За таких обставин суд приходить до висновку, що під поняттям "переміщення зерна та продуктів його переробки територією України без сертифікатів якості", за яке передбачена відповідальність частиною 2 статті 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», розуміється фактично перевезення транспортними засобами такого зерна територією України без наявності сертифікатів якості.

За таких обставин доводи відповідача про те, що зберігання зерна, яким згідно пункту 10 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна, також підпадає під визначення поняття "переміщення зерна територією України", суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Так, згідно Акту перевірки, працівниками Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, встановлено, що позивач, приймав участь у проведенні переміщення зерна та продуктів його переробки без сертифікатів якості.

У той же час наведені вище норми не передбачають застосування штрафних (фінансових) санкцій для суб'єктів, які "приймали участь". Норма вказує на встановлення відповідальності для суб'єктів, які безпосередньо здійснюють переміщення зерна та продуктів його переробки без сертифікатів.

Безпосередньо ж здійснення переміщення зерна ТОВ "Кононівський елеватор" не вчинювалося і відповідачем цього не встановлено

Крім того, суд зазначає, що прийняття участі позивачем у переміщенні зерна та продуктів його переробки без сертифікатів також належним чином не доведене. Так, відповідачем не встановлено, які суб'єкти господарювання переміщували те зерно, на яке були відсутні сертифікати якості. Відповідачем не застосовано штрафні (фінансові) санкції до таких суб'єктів.

Викликає також обґрунтований сумнів методика розрахунку застосованих відповідачем санкцій. Так, норма передбачає штрафну санкцію у розмірі 1 700 грн. До загальної суми застосованих санкцій відповідач прийшов, перемноживши цю суму на кількість автомобілів, які були завантажені ТОВ "Кононівський елеватор" зерном та продуктами переробки зерна, що не мали сертифікатів: 1700 х 3 148 = 10 740 900,00грн.

При цьому відповідачем не встановлено та не стверджувалося, що кожен такий завантажений автомобіль належав різному суб'єкту господарювання. При цьому суд зазначає, що партія зерна без сертифікатів якості могла бути завантажена в декілька автомобілів і це слід було б вважати одиничним фактом порушення, передбаченого ч. 2 ст.82 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Колегія суддів зазначає, що названим Законом, як і іншими нормативними актами України, не передбачено обов'язок елеватора, як зберігача зерна, контролювати дотримання суб'єктами ринку зерна вимог ст. 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Натомість ці обов'язки покладено на Державну інспекцію сільського господарства. Нормативні акти не містять заборони зберігачу приймати та відвантажувати зерно й продукти його переробки без наявного у власника сертифіката якості. Відмова ж зберігача вчиняти такі дії з вимогою надати сертифікат якості стала б перешкодою власнику у користуванні своєю власністю, що було б несумісним із законом та договірними відносинами позивача (зберігача) із поклажодавцями.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 816/640/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.