Ухвала суду № 38915077, 23.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/500/2014(м)

264/2399/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Пустовойт Т.В.

Категорія № 59 Доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В АЛ А

І м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Песоцької Л.І.,

суддів - Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.,

при секретарі - Одінцові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват Банк», Служба по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про відстрочку виконання рішення суду, за апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват Банк» на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 24 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 червня 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про виселення.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення посилаючись на те, що він іншого житла не має, виселення його разом з неповнолітніми дітьми проводиться в зимній період, крім того він знаходиться в складному матеріальному становищі та не має додаткових коштів для придбання житла. У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням уточнень зави, просив відстрочити виконання зазначеного рішення до закінчення навчального року, оскільки його діти відвідують дитячий садок та спеціалізовану школу, у зв'язку з виселенням будуть змушені змінити свій звичний уклад життя, що негативно сказиться на їх психоемоційному стані.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 24 лютого 2014 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Відстрочено виконання рішення суду від 27.06.2013 року в справі за позовом ПАТ «КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про виселення до 01.06.2014 року.

З ухвалою суду не погодився представник ПАТ КБ «Приват Банк», в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 24 лютого 2014 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду. В скарзі посилається на порушення норм процесуального права, необґрунтованість судового рішення.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає скаргу у відсутності представника ПАТ КБ «Приват Банк», який надав заяву про розгляд справи без його участі, і у відсутності ОСОБА_2, повідомленої через ОСОБА_3, також без участі представника Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, який про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляд не надавав.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення заявника ОСОБА_1, представника служби по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради які просили скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не має іншого житла, перебуває у скрутному матеріальному становищі, на його утриманні знаходяться дві неповнолітні дитини, які відвідують дитячий виховний заклад та школу за місцем проживання, і це ускладнює виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може погодитись, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно копій свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 156, 157).

Згідно з довідкою №71 від 06.02.2014 року його донька ОСОБА_4 навчається у Маріупольській спеціалізованій школі з поглибленим вивченням новогрецької мови І-ІІІ ступенів №8 у 2 класі (а.с. 158).

ОСОБА_5 відвідує дитячий садок «Ясла-садок №166 «Діоскурія» Управління освіти Сартанської селищної ради», що також підтверджується довідкою (а.с. 13).

Відповідно до положень статті 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи заяву про відстрочку виконання рішення суду про виселення заявника, суд першої інстанції вказані норми права не врахував, помилково дійшов до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення про виселення підлягє задоволенню.

Зі змісту заяви про відстрочку виконання рішення вбачається, що заявник посилалася на наявність таких виключних обставин, які, на його думку, утруднюють виконання рішення суду, як навчання дітей за місцем проживання. Такі обставини не можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду, оскільки їх не можна вважати винятковими, і вони не відповідають вимогам закону .

Тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності вимог заявниці, і невідповідності висновків суду наведеним ОСОБА_1 обставинам.

На підтвердження посилань ОСОБА_1 щодо його тяжкого матеріального стану в матеріалах справи не міститься жодних доказів.

Тому колегія суддів погоджується з доводами апеляції щодо невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим судом обставинам, і, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції та доводів апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з відмовою в заяві.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 24 лютого 2014 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку до 01.06.2014 року виконання рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 27.06.2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Служба по справам дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про виселення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 121,80 грн..

Ухвала суду набирає законної сили з моменту о проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді :