Постанова № 38914956, 20.05.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа № 914/259/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Матущак О.І.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області, м. Борислав б/н, б/д (вх..№ЛАГС 01-05/1155/14 від 18.03.2014р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2014р

у справі №914/259/14

за позовом: Бориславської міської ради Львівської області, м. Борислав Львівської області

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про визнання рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302 недійсним

та за зустрічним позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Бориславської міської ради Львівської області, м. Борислав Львівської області

про зобов'язання виконати рішення

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Оленюк С.Л. - представник

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2014р. у справі № 914/259/14 (суддя Манюк П.) в задоволенні первісного позову Бориславської міської ради Львівської області до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302 недійсним - відмовлено.

Зустрічний позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету до Бориславської міської ради Львівської області про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302 - задоволено.

Зобов'язано Бориславську міську раду Львівської області виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302, а саме: прийняти рішення про скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради" та враховуючи скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради" внести зміни у договори оренди земельних ділянок.

Присуджено до стягнення з Бориславської міської ради Львівської області (82300, м. Борислав Львівської області, вул. Шевченка, 42, код ЄДРПОУ 26181298) в дохід Державного бюджету 1 218, 00 грн. судового збору.

Бориславською міською радою Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким задоволити первісні позовні вимоги та відмовити в позові в частині зустрічних позовних вимог, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 "Про доповнення до рішення міської ради від 06.03.2008 року № 568 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.02.2003 року № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати з земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Бориславі" є порушенням вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" та вказані дії міської ради є антиконкурентними, оскільки рішення від 17.11.2011 року № 420 прийняте з метою приведення окремих норм вказаного Положення у відповідності до вимог Податкового кодексу України та прийнято в межах компетенції міської ради, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Окрім того, згідно ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" орган місцевого самоврядування віднесено до переліку регуляторних органів, а рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 є регуляторним актом. Вказане рішення було прийняте із дотриманням передбаченої Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" процедури. Так, проект рішення та аналіз регуляторного впливу було опубліковано на офіційному сайті Бориславської міської ради та в народному часописі "Нафтовик Борислава" від 07.10.2011 року.

Оприлюдненням проекту регуляторного акту було надано право невизначеному колу осіб надати свої зауваження та пропозиції. У визначений строк, у визначений строк (протягом одного місяця) не було надіслано жодної пропозиції чи зауваження до проекту регуляторного акту, про що свідчить протокол громадського слухання до проекту рішення міської ради "Про доповнення до рішення міської ради від 28.02.2003 року № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати з земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Бориславі" від 21.10.2011 року.

Також, скаржник зазначає, що при прийнятті рішення позивач керувався Законом України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", який не вимагає погодження проекту нормативного акту з органами антимонопольного комітету.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що відсутні підстави вважати, що порушена процедура прийняття регуляторного акту - рішення Бориславської міської ради №420 від 17.11.2011р.

Також скаржник зазначає, що рішення Бориславської міської ради №420 від 17.11.2011р. прийнято на сесії міської ради було опубліковано в народному часописі «Нафтовик Борислава» від 23.11.2011р. на 3 сторінці.

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві та доповненні до відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судових засіданнях, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 "Про доповнення до рішення міської ради від 06.03.2008 року № 568 "Про внесення змін в рішення міської ради від 28.02.2003 року № 109 "Про затвердження Положення про порядок визначення і справляння орендної плати з земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Бориславі" внесено доповнення до вказаного вище рішення, зокрема, щодо встановлення ставки орендної плати за земельні ділянки у розмірі 12 % від грошової оцінки земельної ділянки для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради.

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302 визнано, що Бориславська міська рада, встановивши в п. 1 свого рішення від 17.11.2011 року № 420 ставку орендної плати за земельні ділянки у розмірі 12 % від грошової оцінки земельної ділянки для суб'єктів господарювання, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради, порушила законодавство про захист економічної конкуренції, а саме абз. 8 ч. 2 ст. 15 та п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентної дії органу місцевого самоврядування внаслідок якої групі суб'єктів господарювання створюються несприятливі умови діяльності порівняно з конкурентами. Позивача зобов'язано протягом одного місяця з дня отримання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у п. 1 резолютивної частини рішення, а саме: прийняти рішення про скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки, для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради" та враховуючи скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки, для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради" внести зміни у договори оренди земельних ділянок.

Вказане рішення адміністративної колегії з повідомленням від 21.11.2013 року № 13/08-3177 отримане позивачем 26.11.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 16.12.2013 року № 3-21/4302 Бориславською міською радою було повідомлено відповідача про те, що міська рада не згідна з рішенням адміністративної колегії від 15.11.2013 року № 302 та має намір оскаржувати його в господарському суді.

Надалі, Бориславська міська рада Львівської області звернулася з позовом про визнання рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Згідно ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право на оренду земельної ділянки, відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України, мають громадяни та юридичні особи України, іноземні громадяни і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання і організації, іноземні держави.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що до компетенції адміністративної колегії територіального відділення не входить питання дослідження дотримання земельного та податкового законодавства міською радою, зокрема, щодо встановлення абсолютних показників розміру орендної плати.

Земельний кодекс України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про оренду землі" не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб'єктів господарювання чи фізичних осіб при наданні їм в оренду земельних ділянок, зокрема, з огляду на місце державної реєстрації юридичної особи, сплату податків до бюджету певної територіальної громади.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на відсутність пропозицій з боку суб'єктів господарювання в ході громадських слухань та після опублікування в засобах масової інформації проекту рішення від 17.11.2011 року № 420, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції є завданням органів Антимонопольного комітету України, а не будь-яких юридичних чи фізичних осіб.

Дотримання міською радою при прийнятті спірного рішення №420 від 17.11.2011р. вимог Закон України "Про оренду землі" та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не впливають на кваліфікацію дій міської ради як порушення конкурентного законодавства, передбаченого абзацом 8 ч. 2 ст. 15 та п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив Бориславській міській раді у задоволенні первісних позовних вимог.

Щодо зустрічної позовної вимоги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету до Бориславської міської ради Львівської області про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302 судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

Згідно із ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

З огляду на викладене, вимоги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про зобов'язання Бориславської міської ради виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.11.2013 року № 302, а саме: прийняти рішення про скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки, для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради", за яким диференціюється розмір орендної плати залежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання та враховуючи скасування п. 1 рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 у частині " 12 % від грошової оцінки земельної ділянки, для суб'єктів підприємницької діяльності, які не зареєстровані у виконавчому комітеті Бориславської міської ради" внести зміни у договори оренди земельних ділянок, викладені в зустрічній позовній заяві є обґрунтованими.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України залишається за скаржником.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2014р. у справі № 914/259/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.05.2014р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Орищин Г.В.