ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 рокуСправа № 912/795/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/795/14
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ясинове
про стягнення 2 245 072,44 грн.
Представники сторін:
від позивача - Мєхоношин Д.В., довіреність від 10.07.2013 № 137;
від відповідача - участі не приймали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна"" (надалі - ТОВ "Агроскоп Україна") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (надалі - СТОВ "Агрофірма Ясенівська") заборгованості по договору купівлі-продажу від 25.02.2013 №13 ЗК029/КРКА в розмірі 2 245 072, 44 грн., з яких: 1 858 843,42 грн. - основний борг, 65 135,78 грн. - сума пені, 100 208,90 грн. - сума відсотків річних, 220 884, 34 - сума штрафу.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо проведення своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.05.2014 року.
На адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи мотивоване перебуванням представника у відрядженні.
Господарський суд відмовив в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.
Вказане клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача надійшло вже втретє.
Попередні два клопотання, з урахуванням клопотання про продовження строку розгляду спору, були задоволені господарським судом.
Відтак у відповідача було достатньо часу для підготовки власної письмової позиції з приводу заявленого позову.
Крім того, господарський суд керується п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, у якому зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ "Агроскоп Україна" (надалі - продавець) та СТОВ "Агрофірма Ясенівська" (надалі - покупець) 25.03.2013 року було укладено договір купівлі - продажу №13 ЗК 029/КРКА (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах визначених договором, продавець зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин згідно Специфікацій - додатків до договору, що становлять його невід'ємну частину, а Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.
Сторонами підписано 7 додатків до договору - Специфікацій від 25.03.2013, 23.04.2013, 03.05.2013, 06.06.2013, 07.06.2013, 10.06.2013, 18.06.2013 (а.с. 14 - 17).
Продавцем на виконання умов п. 1.1. договору, було поставлено покупцю товар на загальну суму 2797273,06 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.19-34):
- на суму 675480,00 грн. за накладною від 23.04.2013 № АГ000001025 на підставі довіреності від 23.04.2013 № 70;
- на суму 1418265,72 грн. за накладною від 10.05.2013 № АГ000002163 на підставі довіреності від 10.05.2013 № 88;
- на суму 163113,72 грн. за накладною від 20.05.2013 № АГ000002800 на підставі довіреності від 20.05.2013 № 92;
- на суму 61649,28 грн. за накладною від 20.05.2013 № АГ000002799 на підставі довіреності від 20.05.2013 № 92;
- на суму 181213,56 грн. за накладною від 30.05.2013 № АГ000003269 на підставі довіреності від 30.05.2013 № 94/1;
- на суму 112745,45 грн. за накладною від 07.06.2013 № АГ000003607 на підставі довіреності від 07.06.2013 № 107/1;
- на суму 32148,00 грн. за накладною від 10.06.2013 № АГ000003702 на підставі довіреності від 10.06.2013 № 112/1;
- на суму 25749,60 грн. за накладною від 10.06.2013 № АГ000003703 на підставі довіреності від 10.06.2013 № 112/1;
- на суму 126907,73 грн. за накладною від 18.06.2013 № АГ000004084 на підставі довіреності від 18.06.2013 № 120/1.
Відповідно до п.п. 2.3. договору покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 25 % вартості кожної окремої партії товару зазначеної в додатках до Договору або замовленні покупця не пізніше, ніж за 7 днів до дати поставки відповідної партії товару. Решта вартості товару (вартість товару зменшена на суму здійсненої передоплати) виплачується покупцем, згідно наступного графіку, визначеного договором: до 20.09.2013 р. - 30 % вартості партії товару отриманого покупцем (що наростаючим підсумком складає 55 % вартості партії товару); до 22.11.2013 р. - 15 % вартості партії товару отриманого покупцем (що наростаючим підсумком складає 100 % вартості партії товару). Повний розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше 22.11.2013 р.
30.05.2013 р. між ТОВ "Агроскоп Україна" та СТОВ "Агрофірма Ясенівська" було підписано угоду до договору (а.с.18), згідно з якою позивач надав відповідачеві накопичувальну знижку в сумі 181 213,56 грн.
Відповідач, згідно з витягами з банківських виписок, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.35-41), виконав свої зобов'язання по оплаті товару лише частково на суму 757216,08 грн., а саме: 29.04.2013 - 60000,00 грн.; 03.06.2013 - 100000,00 грн.; 18.06.2013 - 40000,00 грн.; 30.10.2013 - 125000,00 грн.; 15.11.2013 - 82216,08 грн.; 28.11.2013 - 150000,00 грн.; 30.12.2013 - 200000,00 грн.
Згідно пояснень позивача (а.с. 58) та п. 2.4 договору, господарським судом враховано, що ріниця в сумі 17783,92 грн. між фактично сплаченою сумою (15.11.2013 - 100000,00 грн.) і коштами, зарахованими на оплату по договору (15.11.2013 - 82216,08 грн.), зараховано позивачем в якості оплати відповідача по іншому договору.
Вказані пояснення позивача оголошувалось в судовому засіданні 15.04.2014, в якому був присутній представник відповідача, на що заперечень не надано.
Крім того, у письмових поясненнях позивача від 27.05.2014 зазначено, що станом на 27.05.2014 розмір заборгованості відповідача по договору не змінився, відповідачем не вживаються заходи по добровільному погашенню існуючої заборгованості, не повідомлялись будь-які причини прострочення оплати та не підписувався акт звірки розрахунків.
Таким чином, залишок несплаченої загальної вартості товару, яку покупець має сплатити продавцю, складає 1858843,42 грн.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1 858 843,42 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані.
З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Агроскоп Україна" в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 858 843,42 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строки визначені договором купівлі-продажу №13 ЗК 029/КРКА від 25.03.2013 року в повному обсязі не виконав, позивачем заявлено до стягнення з СТОВ "Агрофірма Ясенівська" - 65 135,78 грн. - пені, 100 208,90 грн. - відсотків річних, 220 884,34 грн. - штрафу.
Відповідно до п. 6.1. договору покупець, за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повної оплати, а також 20 % річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 6.2. договору, в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10 % від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.
За розрахунком позивача відповідач повинен сплатити на користь ТОВ "Агроскоп Україна" пеню за період з 23.11.2013 по 25.02.2014 (виходячи з кількості днів зазначених позивачем - по 24.02.2014 включно) у розмірі 65 135,78 грн. та штраф у сумі 220884,34 грн. від суми боргу 2208843,42 грн., яка виникла станом на 23.11.2013 року.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Сторони погодили у п. 6.5. договору встановлення позовної давності тривалістю 3 роки щодо вимог про стягнення штрафних санкцій за договором, а в п. 6.6. договору дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного у п. 6.5 договору.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок розміру пені та штрафу (а.с.10, 11) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.
З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 65135,78 грн. за період з 23.11.2013 по 24.02.2014 включно та штрафу в сумі 220 884,34 грн. підлягають задоволенню.
При задоволенні позову у цій частині, господарським судом враховано, що ступінь виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару складає 27%, тоді як сума штрафу та пені (220884,34 грн. + 65135,78 грн.) від суми основної заборгованості складає 15,4%, тобто є співрозмірним із сумою основної заборгованості.
Крім того, як пояснив представник позивача, останнім не заявлено до стягнення суму курсової різниці гривні до долара США, що визначено умовами договору та відповідачу надавалась накопичувальна знижка в сумі 181213,56 грн.
У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 6.1 договору сторони встановили інший розмір процентів річних - 20%.
За розрахунком позивача сума відсотків річних за період з 23.11.2013 по 25.02.2014 (виходячи з кількості днів, зазначених позивачем - по 24.02.2014 включно) складає 100208,90 грн.
Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 20% річних в розмірі 100208,90 грн. за період з 23.11.2013 по 24.02.2014 включно, підлягає задоволенню.
За викладених обставин господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ясенівська" (27325, Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Ясинове, вул. Гагаріна, 18; ідентифікаційний код: 30798692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, кімн. 415; ідентифікаційний код: 32154038) заборгованість в сумі 2 245 072,44 грн., з яких: 1 858 843,42 грн.- сума основного боргу, 65 135,78 грн. - сума пені, 100 208,90 грн.- сума відсотків річних, 220 884,34 грн. - сума штрафу , а також судовий збір в сумі 44 901,44 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Примірник рішення направити відповідачу за адресою 27325, Кіровоградська обл., Олександрівський район, с. Івангород.
Повне рішення складено 28.05.2014.
Суддя В.Г. Кабакова
Судове рішення № 38914552, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/795/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: