Ухвала суду № 38913039, 21.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 р.Справа № 818/505/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2014р. по справі № 818/505/14

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №8861237 від 10.12.2013 про відмову в державній реєстрації прав і їх обтяжень та зобов'язання вчинити дії по реєтрації 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №8861237 від 10.12.2013 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника відповідача.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/2011 позов ОСОБА_1 задоволено, та визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по 59/200 частини на жилу прибудову до квартири АДРЕСА_1, без виділення в натурі, загальною площею 60,05 м. кв. і до якої входить житлова кімната 2-5 площею 16,4 м. кв., ванна кімната 2-6 площею 4,8 м. кв., топочна 2-7 площею 3,5 м. кв., кухня 2-8 площею 18,3 м. кв., коридор 2-2 площею 13,2 м. кв., коридор 2-1 площею 4,3 м. кв.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року у справі № 2-1186/2011 було роз'яснено судове рішення від 29.12.2011 року та зазначено, що 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 складає 1/2 частини житлової прибудови до квартири.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10.10.2013 по справі № 585/2484/13-ц позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Роменської міської ради від 05.05.2011 та зареєстроване в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.05.2011 на ім'я ОСОБА_2, а саме на 59/200 частин цієї квартири.

Рішення судів набрали законної сили.

25 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області зареєструвати за ним право власності, до якої були додані наступні документи: рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/2011 від 29.12.2011, ухвала Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/11 від 18.04.2013, ухвала Апеляційний суд Сумської області по справі №2-1186/11 від 05.06.2013, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/2482/13-ц від 10.10.2013, технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 08.08.2011 року Комунальним підприємством "Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації".

10 грудня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції прийнято Рішення № 8861237 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, оскільки Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/11 та ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 59/200 частини квартири в будинку АДРЕСА_1, що становить 1/2 частини житлової прибудови.

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8861237 від 10.12.2013 року не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями), Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (зі змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011року №703 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України від 01.07.2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (стаття 4 Закону).

Частиною першою ст.5 Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 24 Закону містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Положеннями ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений вичерпний перелік підстав для проведення державної реєстрації прав, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, подане органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку №703.

Відповідно до п.26 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.27 Порядку №703).

Як свідчать письмові докази, 25.11.2013 ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області зареєструвати за ним право власності, до якої були додані наступні документи : рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/2011 від 29.12.2011, ухвала Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/11 від 18.04.2013, ухвала Апеляційний суд Сумської області по справі №2-1186/11 від 05.06.2013, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/2482/13-ц від 10.10.2013, технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 08.08.2011 року Комунальним підприємством "Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/2011 позов ОСОБА_1 задоволено, та визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по 59/200 частини на жилу прибудову до квартири АДРЕСА_1, без виділення в натурі, загальною площею 60,05 м. кв. і до якої входить житлова кімната 2-5 площею 16,4 м. кв., ванна кімната 2-6 площею 4,8 м. кв., топочна 2-7 площею 3,5 м. кв., кухня 2-8 площею 18,3 м. кв., коридор 2-2 площею 13,2 м. кв., коридор 2-1 площею 4,3 м. кв..

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року у справі № 2-1186/2011 було роз'яснено судове Рішення від 29.12.2011 та зазначено, що 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 складає 1/2 частини житлової прибудови до квартири.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10.10.2013 по справі № 585/2484/13-ц позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Роменської міської ради від 05.05.2011 та зареєстроване в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.05.2011 на ім'я ОСОБА_2, а саме на 59/200 частин цієї квартири.

Рішення судів набрали законної сили.

В силу ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та має право отримувати необхідну інформацію для проведення державної реєстрації за власним запитом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено наявність невідповідності заявлених позивачем прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також здійснення державним реєстратором запитів з метою отримання необхідної інформації щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2014р. по справі № 818/505/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.