Ухвала суду № 38912876, 20.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р.Справа № 820/3698/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Макаренко Я.М. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 820/3698/14

за позовом ТОВ "СПЕЦРЕМОНТПРОЕКТ-2004"

до Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Спецремонтпроект-2004" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.10.2013 року №0000902201 на суму 188750,0грн., у т.ч. за основним платежем - 151000,0грн., штрафна (фінансова) санкція - 37750,0грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014року адміністративний позов ТОВ "Спецремонтпроект-2004" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.10.2013 року №0000902201.

Основ'янська ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача , перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.10.2013 року №0000902201, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Спецремонтпроект-2004" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість та включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за період лютий, березень, квітень 2013 року з ТОВ "Спецтрубомонтаж", за результатами якої складено акт від 05.09.2013 року №789/20-38-22-01-07/333121710 .

Перевіркою встановлені порушення позивачем ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складення первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечить нормативно - правовим актам, не завдаючи шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару (послуг, робіт) у ТОВ "Спецтрубомонтаж" на загальну суму 151000,0грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді на загальну суму 151000,0 грн., в тому числі: лютий 2013 року на суму 45000,0 грн., березень 2013 року на суму 49000,0 грн., квітень 2013 року на суму 57000,0 грн.

Підставою для зазначених висновків слугувало те , що з наданих документів незрозуміло, які роботи фактично були виконані ТОВ "Спецтрубомонтаж, не надано доказів, які підтверджують зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю ТОВ "Спецремонтпроект-2004", не доведено чим обумовлене їх замовлення. Крім того, надані податкові накладні, які виписані ТОВ "Спецтрубомонтаж", підписані не директором ОСОБА_1, а гр. ОСОБА_2, підтвердження повноважень на підписання цією особою не було надано.

На підставі вказаних висновків податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 року №0000902201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 151000,0 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37750,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.12.2013 року № 4840/10/20-40-10-04-17 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 року №0000902201, а скарга ТОВ "Спецремонтпроект-2004" залишена без задоволення .

Рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області та податкове повідомлення рішення від 28.10.2013 року №0000902201 оскаржено ТОВ "Спецремонтпроект-2004" до Міністерства доходів і зборів, проте рішенням Міністерства доходів і зборів від 31.01.2014 року №1801/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 року №0000902201 та рішення за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу - залишено без задоволення .

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

ТОВ "Спецремонтпроект-2004" зареєстроване як юридична особа Департаментом державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради 13.09.2004 року, перебуває на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 08.05.2013 року, основним видом економічної діяльності є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Спецремонтпроект-2004" є власником мереж Роганського промвузла та каналізаційної насосної станції, що підтверджується матеріалами справи та відповідно надає послуги іншим підприємствам, установам, організаціям з перекачки стічних вод (т.1 а.с.191-250, т.2 а.с. 1-30).

Між позивачем ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (замовник) та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (виконавець) укладено договір надання послуг від 01.10.2012 року №21. Згідно умов договору виконавець надає щомісячну послугу з технічного обслуговування колекторів, які належать замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги.

ТОВ "Спецтрубомонтаж" має відповідну ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, термін дії якої з 24.12.2012 року по 08.08.2017 року від 24.12.2012 року №45-Л на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, згідно переліку робіт (т.1 а.с.185-186).

Факт реальності виконання робіт та послуг, їх сплати, використання позивачем у власній господарській діяльності, підтверджується наданими первинними документами, а саме: податковими накладними (т.1 а.с.45-50, 56-60, 66-70), видатковими накладними (т.1 а.с. 187-190), актами здачі-приймання наданих послуг (т.1 а.с. 39-44, 51-55,61-65), листами-повідомленнями про можливість виконання послуг (т.1 а.с. 182-183, 184), виписками банку по особовому рахунку (т.1 а.с.148-155).

Оприбуткування наданих робіт та послуг в бухгалтерському обліку позивача підтверджується карткою 631 рахунку (т.1 а.с.156-161) .

Таким чином, ТОВ "Спецтрубомонтаж" виконало свої зобов'язання за вказаним договором, а ТОВ "Спецремонтпроект-2004" прийняло надані послуги за цим договором, зазначені господарські операції відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Позивач сплатив відповідні витрати, та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Спецтрубомонтаж" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у 2013 р., поданих до податкового органу.

Посилання податкового органу на те , що з наданих документів незрозуміло, які роботи фактично були виконані ТОВ "Спецтрубомонтаж, до уваги судом не приймаються, оскільки відповідно до витягу з журналу технічного нагляду ТОВ "Спецремонтпроект-2004" зазначено детальний перелік робіт та послуг, здійснених ТОВ "Спецтрубомонтаж" (т. 1 а.с.162-181) на підставі актів виконаних робіт.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на відсутність доказів, які підтверджують зв'язок отриманих послуг з технічного обслуговування колекторів з господарською діяльністю ТОВ "Спецремонтпроект-2004" до уваги не приймаються , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що ТОВ "Спецремонтпроект-2004" є власником мереж Роганського промвузла та каналізаційної насосної станції (т.2 а.с.31-61) та відповідно надає послуги іншим підприємствам з передачі сточних вод (т.1 а.с.191-25, т.2 а.с. 1-30).

На балансі підприємства лічаться каналізаційні мережі (колектора) загальною довжиною 11 км, про що свідчить оборотно-сальдова відомость по рахунку 10 «Основні засоби» за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року.

Роботи по технічному обслуговувапню колекторів, загальною довжиною 11 км, отримані від ТОВ «Спецтрубомонтаж» виконувались для власних потреб, а саме для підтримання колектору у робочому стані.

Крім того , з листа генерального директора КПКГ "Харківкомуночиствод" від 14.12.2011 року №4773, вбачається, що, у зв'язку з тим, що власником мереж Роганського промвузла та каналізаційної насосної станції є ТОВ "Спецремонтпроект-2004", КПКГ "Харківкомуночиствод" розглянуто питання щодо надання технічних умов позивачу з метою підключення каналізаційних мереж позивача до каналізаційних мереж КПКГ "Харківкомуночиствод", при цьому до листа надано схему розмежування балансової приналежності каналізаційної мережі (т.1 а.с.116-118).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Спецтрубомонтаж" підтверджуються первинними документами, мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ "Спецтрубомонтаж" до податкового кредиту.

ТОВ "Спецтрубомонтаж" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з актів перевірок вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Доводи апелянта з посиланням на те, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою ТОВ "Спецтрубомонтаж" до уваги не приймаються, оскільки згідно п.16 Порядку про заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 N 969 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Оскільки вище визначені акти є внутрішніми документами контрагента, аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між позивачем ТОВ "Спецтрубомонтаж" визнані в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг, які призначені для використання у господарській діяльності "Спецремонтпроект-2004".

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Спецремонтпроект-2004" та ТОВ "Спецтрубомонтаж" та правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, що виписані контрагентом ТОВ "Спецтрубомонтаж", а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ "Спецтрубомонтаж" послуг.

Крім того , відповідно до вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається , що податкові накладні, які виписані ТОВ "Спецтрубомонтаж" та підписані ОСОБА_2 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Будь-яких зауважень щодо наявності розбіжностей в реєстрі податковим органом не встановлено.

Тобто, податкові накладні, які виписані ТОВ "Спецтрубомонтаж" та підписані ОСОБА_2 оформлені належним чином.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.10.2013 року №0000902201 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 820/3698/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2014 р.