Ухвала суду № 38912710, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/755/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зінат» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зінат» (далі - позивач або ТОВ Зінат») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач або податковий орган або ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування рішення викладеного у формі листа №45076/10/15-110 від 28.12.2012 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопада 2012 року

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, ТОВ «ЗІНАТ» (код ЄДРПОУ 33887863) було взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС як платник податків та отримало індивідуальний податковий номер 338878626554.

Позивач подає до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС податкові декларації з податків, зборів та обов'язкових платежів у відповідності до вимог визначених Податковим кодексом України та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України «Про подання електронної податкової звітності» від 10 квітня 2008 року № 233.

Позивачем було сформовано та надіслано в електронному вигляді на електронну адресу податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

За наслідками отримання від ТОВ «ЗІНАТ» зазначеної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, відповідачем було надіслано позивачу підтвердження у вигляді Квитанції № 2, якою, в свою чергу, було повідомлено, що документ (декларацію) прийнято на районному рівні.

Однак, 28.12.2012 року відповідач листом № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року повідомив позивача про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС рішенням викладеним у формі листа № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Задовольняючи позовні вимоги та надаючи аналіз нормативним актам, що регулюють спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було протиправно прийняте оскаржуване рішення у формі листа № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року про відмову позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233), податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа

Водночас, абз.6 п. 1 розділу 1 Інструкції № 233 встановлено, що подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Згідно п. 7.5 розділу 3 Інструкції № 233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Водночас, п. 4.6 розділу 3 Інструкції № 233 визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як правильно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкова декларація ТОВ «Зінат» з податку на додану вартість за листопад 2012 року, подана позивачем до у ДПІ Печерському районі м. Києва ДПС згідно з вимогами п.п. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, засобами електронного зв'язку в електронній формі, була згідно Квитанції № 2 прийнята відповідачем 07.12.2012 року без жодних зауважень.

Таким чином, відповідачем не було визнано, що така податкова декларація сформована позивачем із помилками, та не було повідомлено позивача у текстовому форматі про неприйняття такої податкової декларації, а отже вона була прийнята без будь-яких зауважень щодо її оформлення (заповнення) та подання.

Проте, відповідач прийняв рішення, про яке повідомив позивача у формі листа № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року, що подана ним податкова декларація з ПДВ за листопад 2012 року не прийнята, оскільки складена з порушенням вимог статей 46-51 Податкового кодексу України, та запропонував надати нову податкову звітність, оформлену належним чином. Жодних обґрунтувань з яких позивачу відмовлено у прийнятті такої декларації відповідач у своєму листі не навів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач жодним чином не конкретизує, як того вимагає чинне законодавство, причин (підстав) відмови в прийнятті такої податкової декларації, а саме те, які конкретно недоліки містить зазначена податкова декларація позивача з ПДВ за листопад 2012 року.

За таких обставин є правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення щодо відмови у прийнятті податкової декларації є протиправними та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

В свою чергу, п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України визначено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Зокрема, приписами п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація.

Водночас як вбачається з наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з податку на додану вартість позивача за листопад 2012 року, вона містить всі обов'язкові реквізити.

Крім того, судом першої інстанції правильно зауважено на допущене відповідачем порушення п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Тобто, оскаржуване рішення, оформлене у формі листа № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року про неприйняття податкової декларації, було надіслано відповідачем із порушенням строку для його направлення, оскільки граничний строк його надсилання був п'ять робочих днів з моменту отримання - 14.12.2012 року.

Належних доказів та обґрунтувань на скасування наведених вище обставин та висновків суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не наведено. Разом з тим, податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції оскілки вважає, що судом при її прийнятті не враховано, що лист № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року не може бути визнаний рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України.

Колегія суддів такі доводи апелянта оцінює критично, оскільки таким оскаржуваним рішенням податкового органу № 45076/10/15-110 від 28.12.2012 року було саме відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, та фактично таким рішенням контролюючого органу було породжено відповідні правові наслідки для позивача, не зважаючи на те, що таке рішення було оформлено саме у вигляді листа.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним на час виникнення спірних правовідносин, податковим законодавством не передбачено певної форми рішення, яким оформляється відмова платнику податків у прийнятті податкової декларації, а отже таке рішення може бути прийняте і у формі листа, яким платника податків повідомляється про таке неприйняття податкової звітності.

Згідно п.п. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Тобто чинним законодавством не встановлено обмежень щодо можливості платниками податків оскарження рішень податкових органів, в порядку і строки, передбачені таким законодавством, в якій би формі таке рішення не було прийняте.

Судова колегія звертає увагу на те, що з наведених вище підстав відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.