Ухвала суду № 38911901, 28.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/439/2014(м)

264/8236/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Литвиненко Н.В.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 59

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Сороки Г.П.

суддів Гаврилової Г.Л.,Мальцевій Є.Є.

при секретарі Бельченко Б. Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за поданням державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про оголошення боржника ОСОБА_1 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК») на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2013 року у задоволенні подання державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про оголошення боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги державного виконавця, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що при розгляді подання про розшук боржника суд не врахував, що відповідно до статей 40,42 ЗУ «Про виконавче провадження» не обмежено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи конкретними категоріями справ.

Сторони , належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явились, клопотань до апеляційного суду не надавали, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі за їх відсутність.( а.с.39-40)

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні подання з інших мотивів, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження відкрито на підставі вимоги про стягнення боргу, поданої ПАТ «Брокбізнесбанк» , проте розшук боржника не може бути оголошений , оскільки боржник ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб , відносно яких за конкретними зобов'язаннями оголошується розшук у цивільному провадженні.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині мотивів щодо відмови у задоволенні подання державного виконавця, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що на примусовому виконанні у Іллічівському відділі державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого документу № 2-2064/2010 від 30 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 50723,56 грн.

Встановлено, що по даній вимозі 18 червня 2013 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. ( а.с.2)

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 375 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження містяться у розділі Ш Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до вимог пункту 3.12 Інструкції перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи щодо:

а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи;

б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника;

в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій;

г) отримання інформації щодо місця роботи боржника;

ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника - фізичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

З акту державного виконавця від 17 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає (а.с. 3), місце його проживання не встановлено.

Інші докази, які б підтверджували вчинення виконавчих дій державним виконавцем по встановленню місця реєстрації , проживання чи роботи боржника ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

В справі взагалі відсутні відомості щодо намагання державного виконавця отримати інформацію з будь-яких джерел про реєстрацію боржника та можливе його працевлаштування, тощо.

Суд першої інстанції зазначених обставин не взяв до уваги та відмовив у задоволенні подання, виходячи з того, що відповідно до Порядку розшуку боржника - фізичної особи , затвердженого наказом МВС України № 408 від 27.08.2008 року боржником визнається певне коло відповідачів, до яких ОСОБА_1 не відноситься, отже відсутні підстави для оголошення його в розшук.

Разом з тим, за змістом як ст. 375 ЦПК України так і ст40,42 Закону України « Про виконавче провадження» це обмеження не встановлено, а навпаки вказаними норами передбачено, що розшук оголошується за місцем проживання (перебування) стягувача.

Таким чином, подання державного виконавця не підлягає задоволенню за умов невиконання в повному обсязі вимог п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а не з підстав, зазначених судом першої інстанції.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може вважатись такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а тому відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні подання з інших мотивів.

Відповідно до 88 ЦПК України з апелянта у дохід держави підлягає до стягнення сума 121 гривень 80 копійок за подачу апеляції. Доводи представника ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» про те, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб- у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку відповідно до п.22 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не є обґрунтованими, оскільки апеляційна скарга товариства була подана 07.02.2014 року та від імені заступника керуючого ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» А.В. Калашник, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була призначена лише 28.02.2014 року та яка апеляційну скаргу не подавала.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» задовольнити частково.

Ухвалу Ілілчівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2013 року скасувати.

У задоволені подання державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про оголошення боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» судовий збір у дохід держави у розмірі 121 гривень 80 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді