Ухвала суду № 38909819, 15.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/115/2014(м)

221/6514/13-к

Категорія: ст. 121 ч. 1 КК України

Головуючий 1ої інстанції: Овчиннікова О.С.

Доповідач: Бєдєлєв С.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Бєдєлєва С.І.

суддів Меленчука В.С., Преснякової А.А.

при секретарі Ушаковій О.В.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу прокурора, який затвердив обвинувальний акт, на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 23 січня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 23 січня 2014 року обвинувачений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, громадянин України, раніше не судимий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2;

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, періодично з'являтися до неї для реєстрацію, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 081, 31 грн.

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 22 жовтня 2013 року приблизно о 16:30 годині, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на підвір'ї будинку АДРЕСА_3, під час сварки з ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, навмисно, з метою заподіяння шкоди його здоров'ю, наніс йому металевою трубою один удар в область голови зліва, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді черепно- мозкової травми: забитої рани тім'яної кістки, забиття головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; забитої рани волосяної частини голови потиличної області, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

При цьому вказує, що в порушення ст. 65 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд в не достатній мірі врахував, що обвинувачений не працює, вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_1 про законність і справедливість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та в апеляційному порядку не оскаржується.

Відповідно до положень ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення кримінального покарання, між інших обставин враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що призначаючи ОСОБА_1 покарання з випробуванням, суд врахував тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, данні про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Суд врахував такі данні про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, проживає разом з матір'ю пенсійного віку, за місцем проживання характеризується позитивно. Колегія суддів, також враховує конкретні обставини справи, а саме неправомірну поведінку потерпілого, яка призвела до події, що сталася, про що не заперечував у судовому засіданні потерпілий.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд врахував щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, думку потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання.

З обставиною, що обтяжує покарання- вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, яку врахував суд, колегія суддів погодитись не може, оскільки цей висновок суду ґрунтується лише на показаннях обвинуваченого про те, що в той день він зі своїм родичем ОСОБА_3 вжили на двох близька 2 літра пива. Його показання з цього приводу не перевірені, ні чим не спростовані. Тому, у відсутності в матеріалах кримінального провадження достовірних відомостей про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів виключає з вироку вказану обставину, що обтяжує покарання. Отже, апеляційні доводи прокурора, з цього приводу, також є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і апеляційні доводи прокурора про те, що суд не врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та, що обвинувачений не працює, оскільки вони не ґрунтуються на законі. Стаття кримінального закону, за якою ОСОБА_1 обвинувачується, тягне за собою кримінальну відповідальність саме за вчинення тяжкого злочину, а та обставина, що він не працює, з урахуванням економічних труднощів і перетворень в державі не може бути такою, що характеризує його з негативного боку.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, у відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов вірного висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та звільнив його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Отже, апеляційні доводи прокурора, з цього приводу є безпідставними, не ґрунтуються на законі та матеріалах кримінального провадження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст..ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 23 січня 2014 року відносно ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

Бєдєлєв С.І. Меленчук В.С. Преснякова А.А.