Рішення № 38909137, 15.05.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4194/14-ц

Провадження № 2/161/1806/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 травня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Крупінської С.С.,

при секретарі - Бакай Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно. Позов мотивує тим, що 09.02.2009 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якого остання отримала кошти в розмірі 25 800,00 дол. США під 13,4 % річних строком до 16.02.2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.02.2006 року між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 2292, відповідно до умов якого, банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме - земельну ділянку площею 0,1150 га., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Оскільки, позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання по договору належним чином не виконала, то у неї утворилась заборгованість перед банком, що в загальній сумі становить 38 772,71 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 342673 грн. 22 коп.

08.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" передало право вимоги за кредитними договорами ПАТ "Дельта Банк" відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1 Таким чином, ПАТ "Дельта Банк" набуло усіх прав та підстав для стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1

А тому, просив суд в рахунок стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за іпотеко держателем ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки; зобов'язати Державну реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ "Дельта Банк"; припинити право власності іпотекодавця на земельну ділянку та стягнути судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, та подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України..

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 09.02.2009 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якого остання отримала кошти в розмірі 25 800,00 дол. США під 13,4 % річних строком до 16.02.2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.02.2006 року між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 2292, відповідно до умов якого, банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме - земельну ділянку площею 0,1150 га., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступило, а ПАТ "Дельта Банк" прийняло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту укладеного з відповідачем ОСОБА_1

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, а тому у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість розмірі 38 772,71 дол. США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ становить 342673 грн. 22 коп.

За змістом ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, а право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору встановленої форми із зазначенням строку, протягом якого боржнику слід усунути порушення і який не повинен бути меншим ніж тридцять днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою передумовою для початку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Відповідно до умов договору іпотеки, банк має право задовольнити із вартості предмету іпотеки свої вимоги щодо повернення суми наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитних договорів, у випадку несплати відповідачем будь-якої суми у такому розмірі, в такій валюті, у таких строк, та в такому порядку, як це встановлено в кредитному договорі.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, що виразилося у неповерненні кредитних коштів згідно з умовами договору та графіку платежу та призвело до утворення заборгованості і порушення прав позивача як кредитора, то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає до задоволення.

Розділом 5 Договору іпотеки "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя" установлено, що у разі настання обставин, що тягнуть за собою звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотеко держатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотеко держателя як способу задоволення вимог, право власності переходить до іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 28.02.2013 року ПАТ "Дельта Банкбуло направлено письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги та передачу предмету застави кредитору (а.с. 49-50).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпокодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Статтею 39 Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Позивач не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки. Наявність в іпотечному договорі пункту про позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

За таких обставин справи та відповідно зазначених норм матеріального права і положень договору іпотеки, суд приходить до висновку про наявність у даному випадку у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч.6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що при визначенні початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Оскільки, сторонами не погоджена ціна продажу предмета іпотеки, та початкову ціну вартості предмета іпотеки слід встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 197, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 510, 526, 590, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11300342001 від 09 лютого 2009 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "Дельта Банк" та ОСОБА_1 в сумі 38772,71 доларів США, що по курсу НБУ становить 342 673 (триста сорок дві тисячі шістсот сімдесят три) грн.. 22 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до Договору іпотеки від 18.02.2008 року, а саме на земельну ділянку площею 0,1150 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом передачі Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-б) права власності на майно.

Визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36-б) право власності на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,1150 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1150 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 3 426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 73 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про апеляційне оскарження, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська