Постанова № 38907999, 20.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року справа № 823/1161/14

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по орендній платі за землю на загальну суму 29 793,17грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю в сумі 29 793,17грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми орендної плати визначеної договором оренди землі від 12.11.2009р., що укладений між Золотоніською РДА та громадянином ОСОБА_1 В зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, податковий орган звернувся з позовом до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Золотоніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаської області.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялася ухвала про відкриття провадження у справі та призначення судового засідань на 12.05.2014р., а також ухвала про відкладення розгляду справи на 20.05.2014р. (а.с.15, 21). Ухвала про відкладення розгляду справи від 12.05.2014р. направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була отримана останнім 15.05.2014р., що підтверджується повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.11.2009р. між Золотоніською РДА (надалі - орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (надалі - орендар) був укладений договір оренди землі (а.с.5-7).

У відповідності до п.1 зазначеного договору, орендодавець на розпорядження Золотоніської РДА від 30.09.2009р. № 493 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання, яка знаходиться в адміністративних межах Драбівецької сільської ради за межами населеного пункту.

Загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду становить - 1,3248 га (п.2 договору оренди землі).

Пунктом 4 договору оренди землі встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 297 935,00грн.

Крім цього, пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 29 793,50грн. в рік.

В подальшому, 23.01.2010р. вищевказана земельна ділянка по акту прийому-передачі була передана у користування ОСОБА_1 (а.с.9).

Станом на 22.10.2013р., у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання по орендній платі за землю, за ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 29 793,17грн.

22.10.2013р. Золотоніською ОДПІ була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми «Ф» № 19 на суму 29 793,17грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 11.11.2013р., що підтверджується відмітною на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10).

У визначені законом терміни ОСОБА_1 загальну суму податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 29 793,17грн. (29 793,50грн. - 0,33грн. (переплата за попередній період) добровільно не сплатив, що спонукало податковий орган звернутися до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Статтею 14 ПК України наведено перелік основних понять, які використовуються у ПК України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до вимог чинного законодавства України, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Порядок оподаткування землі в Україні, визначається розділом XIII ПУ України - «Плата за землю».

Нормами ПК України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

Відповідно до ст. 9 ПК України, плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п.14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В той час, як землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також землекористувачі.

У відповідності до ст. 270 ПК України, об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV (надалі - Закон України № 161-XIV) регулюються орендні відносини, ст. 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Питання орендної плати за землю врегульовані ст. 288 ПК України.

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України, визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України № 161-XIV, однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України № 161-XIV передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього ж Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору (враховуючи відсоток нормативної грошової оцінки землі).

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору, законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки вимогу про сплату заборгованості не оскаржив, а суму податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 29 793,17грн. не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 122, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ідентифікаційний код - 38743970) податковий борг по орендній платі за землю в сумі 29 793 (двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 23.05.2014р.