Рішення № 38907043, 26.05.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/775/14-ц

Провадження № 2/163/134/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.

при секретарі Носку А.В.

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства АСК «Скарбниця» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

ПАТ АСК «Скарбниця» просить постановити рішення про стягнення із ОСОБА_1 3734,33 гривні страхового відшкодування в порядку регресу.

Вимоги обґрунтовано тим, що 08.11.2012 року на автодорозі Т-03-02 ОСОБА_1, керуючи застрахованим у ПАТ АСК «Скарбниця» автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху і спричинив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-111840», номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Винність ОСОБА_1 встановлена і доведена постановою Любомльського районного суду Волинської області від 29.12.2012 року. Дорожньо-транспортна пригода ПАТ АСК «Скарбниця» визнана страховою подією, тому відповідно договору страхування потерпілій особі було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3734,33 копійки. Відповідач про факт настання страхової події у зазначені в договорі та передбачені законом строки страховика не повідомив, тому з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився подавши заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі і розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення і усно пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2 і протокол відносно нього складено безпідставно, тому вважає себе невинуватим у пригоді. Автомобілем «Фольксваген» користувався близько 2 місяців, від власника отримав свідоцтво про його реєстрацію і страховий поліс. Коли оформляли ДТП у відділі ДАІ, побачив у ОСОБА_2 страховий поліс тої ж страхової компанії і вона одразу написала заяву про пригоду. Тому вважав, що потреби дублювати заяву від свого імені немає.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 29.12.2012 року у справі №0310/3563/2012 встановлено, що 08.11.2012 року о 15 годині ОСОБА_1, виїжджаючи автомобілем «Фольксваген-Гольф», номерний знак НОМЕР_1, з прилеглої території ТМО у Любомльському і Шацькому районах на головну дорогу Т-03-02, в порушення п.10.2. Правил дорожнього руху не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-111840», допустив зіткнення транспортних засобів, що спричинило їх пошкодження. За ст.124 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанова не оскаржувалась і набрала законної сили, штраф сплачено.

Відомості про притягнення ОСОБА_2 по факту досліджуваної ДТП до відповідальності за ст.124 КУпАП у АСДС Любомльського районного суду відсутні.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5362392 цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Фольксваген-Гольф», номерний знак НОМЕР_1, застрахована в ПАТ АСК «Скарбниця».

Заявою потерпілої ОСОБА_2, висновком експертного авто-товарознавчого дослідження №1906 та калькуляцією до нього, протоколом технічного огляду колісного транспортного засобу №1906, страховим актом №167/цв/12 від 17.12.2012, платіжним дорученням №3346 від 18.12.2012 року стверджено, що ПАТ «Скарбниця» здійснила виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 3734,33 копійки, заподіяного пошкодженням автомобіля ВАЗ-111840, номерний знак НОМЕР_2.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено … постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на такі положення процесуального закону та постанову суду в справі №0310/3563/2012 винуватість у ДТП відповідача безспірно доведена.

Згідно ст.1116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі… володіє транспортним засобом… Особа, яка здійснює діяльність, що є джерело підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, відповідальність за майнову шкоду, заподіяну автомобілю потерпілої ОСОБА_2, має нести ОСОБА_1 як винуватець ДТП.

Згідно із ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Оскільки потерпілою в порядку ст.ст.33, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової діяльності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон №1961-IV) було повідомлено про страховий випадок, позивачем у встановленому ст.36 того ж Закону порядку правомірно проведено виплату страхового відшкодування. При цьому кошти були зараховані на картковий рахунок потерпілої, що стверджено платіжним дорученням №3346, чим спростовуються твердження відповідача про таке зарахування на власний рахунок ПАТ КБ «Приватбанк».

Статтею1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із абз.ґ п.38.1.1 ст.38 Закону України №1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія зазначеного транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов передбачених у п.33.1.2 ст.33 цього ж Закону.

Пунктом 33.1.4 ст.33 Закону України №1961-IV встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування(регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього,- МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

В даному випадку є неузгодженість між положеннями абз.ґ п.38.1.1 ст.38 і п.33.1.4 Закону України №1961-IV, спричинена невнесенням змін до останнього при прийнятті Закону України від 17 лютого 2011 року №3045-VI. Однак обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП був збережений, тому і право на регресний позов в такому випадку у страховика зберігається.

Відповідач в судовому засіданні ствердив, що про настання пригоди страхову компанію не повідомляв взагалі. Наведені ним мотиви такої бездіяльності безпідставні і надумані: його винуватість у ДТП доведена постановою суду, а повідомлення про ДТП потерпілої пов'язане з її бажанням отримати відшкодування і до договору страхування між сторонами даної справи відношення не має, а отже, не звільняло відповідача від обов'язку повідомити страховика у встановлений законом строк про пригоду.

За таких обставин позивач має законне право на регресне стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, дослідження доказів по справі і аналіз чинного законодавства приводить суд до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати у формі судового збору слід покласти на відповідача. Наявність у нього інвалідності 2 групи не звільняє його від відшкодування витрат, оскільки пільги по сплаті збору законом передбачені лише при поданні позову.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ПАТ АСК «Скарбниця» 3734(три тисячі сімсот тридцять чотири гривні) 33 копійки страхового відшкодування в порядку регресу на рахунок 26505869 в АТ «Райфайзен Банк Аваль(МФО 380805, код ЄДРПОУ 13809430).

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ПАТ АСК «Скарбниця» 243(двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат на рахунок 26505869 в АТ «Райфайзен Банк Аваль(МФО 380805, код ЄДРПОУ 13809430).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий : суддя С.С.Чишій