Постанова № 38905342, 27.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 р. Справа № 804/3240/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Букіна Л.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Червяченко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лобода Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Красногвардійського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Красногвардійського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому позивач просить зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначено, що позивач має право на реєстрацію місця проживання згідно ордеру №33, серія ІІ від 29 листопада 2007 року, проте відповідач протиправно відмовляє у здійсненні реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи їх тим, що позивачем для здійснення реєстрації місця проживання позивача подано не повний пакет документів, зокрема, не надано оригіналу ордеру.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійскої районної у місті Дніпропетровську ради від 22.11.2007 року №355/1 «Про надання житлової площі гр.ОСОБА_3» 27.11.2007 року №33 серія - ІІ видано ардер на квартиру « АДРЕСА_1, житловою площею 21,5 кв.м.

У зв'язку із самовільним заселенням спірної квартири інших осіб, працівниками ЖЕК №13 КЖЕП «Південне» складено довідку від 06.11.2008 року згідно якої вчиняти дії щодо реєстрації місця проживання неможливо через розгляд спору у суді та знаходження ордеру від 29.11.2007 року №33 серія - ІІ в КЖЕП «Південне».

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Заява зареєстрована відповідачем 31.12.2013 року за №1215/1827.

Листом від 15.01.2014 року №1215/67 повідомлено заявника про відсутність підстав для реєстрації місця проживання ОСОБА_3, оскільки поштою отримано копії документів для здійснення реєстрації.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу законного представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Згідно із п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зрізків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.11.2012 року №1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2109/22421, визначено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг - до відповідного центру, документи, що підтверджують, зокрема, право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

Враховуючи, що представником заявника подано відповідачу копії документів для здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_3, не надано документу, який підтверджує право на проживання в житлі, зокрема, оригіналу ордеру, відмова відповідача у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_3 правомірна.

Враховуючи те, що відповідач діяв в межах, повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 01.04.2014 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна