Постанова № 38904281, 22.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року справа № 2а/2370/4541/2012

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представника позивача - Лисенка Ю.М. (за довіреністю), представника відповідача - Письменного Є.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0001152301, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1112874 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 556437 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та оформлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові рішення, висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, які дають право на бюджетне відшкодування. Стосовно виявлених порушень в діяльності контрагента, представник позивача зазначив, що за негативні наслідки має відповідати саме контрагент, який допустив такі порушення, а не позивач, який не має до цього відношення. Так, операції, обов'язок виконання яких був покладений на контрагента позивача, ним фактично виконані і зауважень щодо якості та вчасності їх виконання з боку позивача не було, отже з підстав викладеного, оскаржуване рішення відповідача є неправомірними та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, а формально складені документи не надають права формування витрат та взяття податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47), зареєстроване Катеринопільською райдержадміністрацією 30.06.2004 р., код ЄДРПОУ 32580463, перебуває на податковому обліку у Звенигородській ОДПІ з 12.07.2004 р. за № 198.

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування позивачем сум відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий-березень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у січні-лютому 2012 року. За результатами вказаної перевірки складений акт від 05.11.2012 р. № 215/22-017/32580463.

За висновками вказаного акту ТОВ «Катеринопільський елеватор» порушило вимоги п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2724621 грн., у т.ч. за лютий 2012 року - 331266 грн. (за господарські відносини з ТОВ «Агроперспектива» - 36746 грн., ПП «Продекс» - 40612 грн., ТОВ Фірма «Імперія» - 253908 грн. (знято актом позапланової перевірки від 08.08.2012 №89/22-017/32580463 та зменшено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації); березень 2012 року - на суму 2028341 грн. за результатами акту перевірки №214/22-017/32580463 від 01.11.2012 р. та за результатами даного акту перевірки на суму 365014,00 грн. за правовідносинами з ФГ «Себек-2007»).

Крім того, ТОВ «Катеринопільський елеватор» порушено вимоги пп. 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 2784732 грн., у т.ч. за лютий 2012 року - 2036872 грн. (1444560 грн. - знято за актом перевірки №214/22-017/32580463 від 01.11.2012 р., 227298 грн. - знято за актом позапланової перевірки ПП «Агролайф» від 18.07.2012 р. №70/22-017/32580463 винесено рішення форми В4 в сумі 227298 грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) в березні 2012 року на суму - 227298 грн., сума 365014 грн. знята за результатами даного акту перевірки з правовідносин з ФГ «Себек-2007»; березень 2012 року в сумі 747860 грн., у т. ч. 732714,00 грн. з правовідносин з ФГ «Давос» та сума 15146 грн. за правовідносинами з ТОВ «Агроперспектива»).

16 листопада 2012 року на підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001152301, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1112874 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 556437 грн. 00 коп.

В ході дослідження доказів по справі судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували: акт позапланової невиїзної документальної перевірки Очаківської ОДПІ від 04.09.2012 №217/22/34337217 щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за період 01.03.2012-31.04.2012 р. ФГ «Давос»; акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агроперспектива» Дніпропетровської МДПІ від 16.07.2012 р. №259/221/32465836.

Також відповідачем зазначено, що нікчемність правочинів підтверджувалась відсутністю у позивача даних про довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників, даними актів перевірок цих постачальників, в яких зафіксовано, що вони не підтвердили господарські операції та завищили свої витрати та податковий кредит, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, даних про основні засоби, товарно-транспортних та податкових накладних.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства та виніс відповідне податкове повідомлення-рішення.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та, відповідно, винесеного на їх підставі спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) та Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підписано договір з ТОВ «Агроперспектива» № 1045-к від 29.11.2011 р. на поставку сільськогосподарської продукції терміном до 30.06.2012 р. Поставка відповідно до ст. 1 договору здійснювалася на умовах СРТ (склад покупця) згідно з правилами Інкотермс 2000.

По правовідносинам між позивачем та ФГ «Давос» укладено договір №1225/к від 02.03.2012 р. на поставку сільськогосподарської продукції терміном до 30.06.2012. Поставка відповідно до ст. 1 договору здійснювалася на умовах СРТ (склад покупця) згідно з правилами Інкотермс 2000.

Також, позивачем підписано договір з ФГ «Себек-2007» за договором №1147/к від 09.02.2012 р. Поставка відповідно до ст. 1 договору здійснювалася на умовах СРТ (склад покупця) згідно з правилами Інкотермс 2000.

Виконання договорів підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це: договори на поставку сільськогосподарської продукції, видаткові накладні, які належним чином підписані та скріплені печатками, податкові накладні, які оформлені у відповідності до ст. 201 Податкового Кодексу України та зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, виписки з банку на підтвердження оплати вартості отриманого зерна, товаротранспортні накладні на переміщення товару, журнал реєстрації зважування на автомобільних вагах; дані про рух товарно-матеріальних цінностей на складі позивача та використання вказаного товару у господарській діяльності, належним чином завірені копії статутних документів контрагентів, у тому числі витяг з ЄДРПОУ на дату здійснення господарських операцій.

Як зазначено вище, перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданого контрагента.

Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Щодо посилання відповідача на той факт, що більшість товарно-транспортних накладних мають дефекти оформлення, а саме: відсутні дані щодо кількості (ваги) товару, не скріплені печатками перевізника та позивача як вантажоодержувача - є необґрунтованими та спростовуються наступним.

Крім того, доводи відповідача про те, що дані про кількість, які вказані у товарно-транспортних накладних істотно менші, ніж зазначені у видаткових накладних та податкових накладних є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме: - 11.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 15200 кг., згідно товаротранспортної накладної № 663445 від 11.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 31920, маса тари 16720, маса нетто - 15200; 18.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 22160 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665076 від 18.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 36460, маса тари 14200, маса нетто - 22160; 20.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 16740 кг., згідно товаротранспортної накладної № 663447 від 20.02.2012 року на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 30380, маса тари 13640, маса нетто - 16740; 21.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 20140 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665087 від 21.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 35140, маса тари 15000, маса нетто - 20140; 22.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 14020 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665090 від 22.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 28960, маса тари 14940, маса нетто - 14020; 26.02.2012 згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 9940 кг., згідно товаротранспортної накладної № 665089 від 22.02.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 196580, маса тари 96400, маса нетто - 9940; 07.03.2012 року згідно даних журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах, видаткових накладних, податкових накладних зазначена кількість 22720 кг., згідно товаротранспортної накладної № 1 від 07.03.2012 на штампі пункту прийому зазначено маса брутто 36440, маса тари 13720, маса нетто - 22720.

Як вбачається з матеріалів справи, всі товарно-транспортні накладні містять відмітку пункту прийому зерна з зазначенням ваги, зараженості, вологості, вартості зерна, склад, на який прийнято зерно та містять підпис особи, відповідальної за отримання вказаного товару. Крім того, відповідно до п. 11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, згідно з яким замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом / при необхідності печаткою (штампом). Тобто, відповідно до вказаних правил обов'язковою умовою є наявність підпису на товарно-транспортній накладній, що в даному випадку позивачем дотримано. Копії вказаних товаротранспортних накладних містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд наголошує, що недоліки видаткових накладних, зазначених відповідачем, не спростовують господарських операцій, які відбулись між позивачем та ФГ «Себек-2007», ФГ «Давос», ТОВ «Агроперспектива», оскільки під час перевірки підприємством були надані оформлені належним чином та скріплені печаткою підприємства видаткові накладні, однак під час оформлення адміністративного позову представником позивача долучені з певними недоліками, які в подальшому ТОВ «Катеринопільський елеватор» були усунуті шляхом повторного надання завірених належним чином копій даних накладних.

Крім того, наявні в матеріалах справи податкові накладні позивача містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право і на нарахування податку та складання податкових накладних, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Отже, всі податкові накладні по вищенаведених операціях виписані платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилось в ЄДРПОУ. Доказів зворотного в акті не надано, даний факт нічим не спростовано.

Також суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність.

Зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмети договору не відповідають дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень статті 71 КАС України відповідачем не надано.

Тож, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для правомірного формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся. Адже таке формування здійснене на підставі належним чином оформлених первинних документів.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснивши перевірку та прийнявши за її результатами оскаржене податкове повідомлення-рішення, діяв не відповідно та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2012 р. № 0001152301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (20505, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт. Єрки, вул. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 32580463) судовий збір в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 травня 2014 року