Ухвала суду № 38903850, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/9991/50054/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська" про визнання дій незаконними та скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в Луганській області та скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в Луганській області від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 22796937.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, позов задоволено частково. Скасовано постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 22796937 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-27398/09/1270 про стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі ВП «Шахта «Фащівська» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області заборгованості у сумі 979995 грн. 62 коп.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 січня 2011 року Ленінським відділенням державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції прийнято постанову ВП № 22796937 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 2 лютого 2010 у справі № 2а-27398/09/1270 на підставі ст.ст. 34, 36 Закону України "Про виконавче провадження" у зв"язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Фащівська» є підприємством паливно-енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості у порядку, передбаченому Законом України від 23 червня 2005 року «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того що, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIX (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України ,,Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711 - IV.

Відповідно до статті 2 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711 - IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до учасників розрахунків віднесено підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" заборгованість це є підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» щодо обов"язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб"єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Заборгованість, що стягується в примусовому порядку, не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або до податку, а є заборгованістю по страховим внескам, щодо встановленого пунктом 1.4. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" переліку заборгованості не належить.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг Державного підприємства «Луганськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату підприємством обов"язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення Державного підприємства «Луганськвугілля» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є беззаперечною підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк