Ухвала суду № 38902924, 21.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/778/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Морозов М.О.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Приндюк М.В., Глиняного В.П.,

при секретарях судового засідання - Трончуку М.Ю., Саєнко Д.О.,

з участю:

прокурора - Речицької Н.А.,

представника - ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» в особі директора ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого суддіСвятошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві ЗамятінаА.В., яке погоджене із старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Речицькою Н.А., та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень. Крім того, цією ж ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) клієнта АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) - ТОВ «НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), що дорівнюють 2637512,3 гривень, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету; зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605) в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на внутрішньобанківський рахунок № 3720 та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605) та вже знаходяться на рахунку № 3720 в межах суми 2637512,3 гривень, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, а також зобов'язано АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) надати слідчому СУ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Замятіну А.В. довідку про залишок коштів на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) при накладені арешту на кошти ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» ОСОБА_2 25 квітня 2014 року подав апеляційну скаргу разом із заявою, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року. В обґрунтування своїх доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначив, що ухвала слідчого судді була винесена без участі представників ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», а тому, коли 28 березня 2014 року товариству стало відомо про накладення арешту на рахунки товариства, то ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» в порядку ст. 174 КПК України звернулося до районного суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на рахунки товариства, в задоволенні якого ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року було відмовлено. У зв'язку з цим 08 квітня 2014 року до Апеляційного суду міста Києва було подано представником товариства апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яка ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2014 року була повернута представнику товариства, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Копію цієї ухвали товариство отримало 22 квітня 2014 року, а 25 квітня 2014 року він, ОСОБА_2, вже сам, як директор товариства, подав апеляційну скаргу до суду, в якій, з посиланням на п. 13 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», просить поновити йому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо його апеляційної скарги, то ОСОБА_2 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотання про накладення арешту на рахунки ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО». При цьому апелянт стверджує, що майно, на яке було накладено арешт, не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України. Також він з посиланням на ч. 1 ст. 170 КПК України вказує, що арешт може бути накладений виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Майно, як зазначає автор апеляції, належне іншим особам, в тому числі і юридичним, арештові не підлягає.

Далі в апеляційній скарзі міститься посилання на податкові рішення-повідомлення, які товариство оскаржує в судовому порядку, а тому сума, яка підлягає зарахуванню до бюджету за штрафними санкціями, є неузгодженою, що, на думку апелянта, свідчить про необґрунтованість підозри та безпідставність ствердження слідчого про наявність «злочинної схеми» ухилення від сплати податків між ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» та ТОВ ТВК «ГРАД».

Також автор апеляції стверджує, що ухвала слідчого судді про арешт майна не містить жодних посилань на будь-які належні та допустимі докази в розумінні ст. 94 КПК України, які підтверджують факт наявності господарських взаємовідносин ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» з підприємствами, що начебто мають ознаки фіктивності, та не має жодних посилань на докази стосовно причетності до створення таких підприємств і їх діяльності службових осіб ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО». В свою чергу, як зазначає ОСОБА_2, ті докази, які слідчий суддя використав, як підставу для накладення арешту на майно, жодним чином цього не підтверджують.

Тому апелянт наполягає на задоволенні його апеляційної скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, поясненняпредставника, який просив поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді та задовольнити зазначену апеляційну скаргу, підтримавши її повністю, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді має бути поновленийОСОБА_2, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів судового провадження вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді була винесена без участі представників ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» і про розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно дане товариство не повідомлялося. Коли ж останньому стало відомо про накладення арешту на майно, то ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», у відповідності до роз'яснень п. 13 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року, звернулося до районного суду в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, в задоволенні якого ухвалою слідчого судді від 07 квітня 2014 року було відмовлено. Наступного числа представник товариства подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 13 березня 2014 року про накладення арешту на майно, яка 10 квітня 2014 року ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва була йому повернута, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Ця ухвала судді була отримана товариством 22 квітня 2014 року, а через три дні апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді подав безпосередньо сам директор товариства, одночасно заявивши клопотання про поновлення йому строку апеляційного оскарження.

Отже, ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» вжило всіх необхідних заходів, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року директором товариства пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо самої апеляційної скарги, то колегія суддів вважає за необхідне викласти такі обставини.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, в слідчому управлінні фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110080000001 від 21 листопада 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

11 грудня 2013 року було складено та погоджено у прокуратурі Святошинського району міста Києва повідомлення про підозру ОСОБА_2у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, про що внесені відповідні відомості до ЄРДР. Це повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, 12 грудня 2013 року було надіслано за адресою реєстрації ОСОБА_2 та за податковою адресою ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», оскільки встановити місцезнаходження підозрюваного не представилося можливим.

21 січня 2014 року підозрюваного ОСОБА_2 було оголошено в розшук.

12 березня 2014 року старший слідчий СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві ЗамятінА.В., за погодженням із старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Речицькою Н.А., звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту нагрошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень. При цьому він просив заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) клієнта АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) - ТОВ «НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), що дорівнюють 2637512,3 гривень, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету; зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605) в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на внутрішньобанківський рахунок № 3720 та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605) та вже знаходяться на рахунку № 3720 в межах суми 2637512,3 гривень, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, а також зобов'язати АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) надати слідчому СУ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Замятіну А.В. довідку про залишок коштів на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) при накладені арешту на кошти ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605).

Це клопотання мотивоване тим, що виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти юридичної особи ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» з метою відшкодування в подальшому спричинених державі збитків та забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки директором та головним бухгалтером цього товариства є ОСОБА_2 і тому в силу закону зазначене товариство несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями вказаного підозрюваного.

13 березня 2014 року дане клопотання ухвалою слідчого судді було задоволено частково.

Задовольняючи частково дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 32012110080000001 від 21 листопада 2013 року, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень, слідчий суддя зазначив, що слідчим доведено наявність підстав для накладення арешту на кошти юридичної особи з метою відшкодування в подальшому спричинених державі збитків та забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Таке рішення слідчого судді не може бути визнано законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Слідчим суддею належним чином не було перевірено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.Зокрема, слідчий суддя не звернув уваги на той факт, що ідеальна сукупність кримінальних правопорушень, передбачених зазначеними статтями КК України, виключається. Такою є і правова позиція Верховного Суду України, яку опубліковано у Віснику Верховного Суду України № 4 (140), 2012. - С. 16. Зокрема, ця позиція викладена наступним чином: якщо особа з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вчиняє службове підроблення, яке є одним із способів такого ухилення, то наслідки, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у відповідних розмірах, охоплюються диспозицією конкретної частини ст. 212 КК України і не можуть одночасно (подвійно) розцінюватись як тяжкі наслідки в розумінні ч. 2 ст. 366 КК України. Це ж стосується і ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки службове підроблення виступає як спосіб ухилення від сплати податків, тобто однією з ознак об'єктивної сторони складу конкретної частини ст. 212 КК України.

Отже, підозра ОСОБА_2 у вчиненні саме кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, не може вважатися належно обґрунтованою, оскільки містить заздалегідь неправильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Стосовно підстав накладення арешту на кошти юридичної особи, то слідчим суддею вони теж не були встановлені.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, тобто навіть у випадку доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення і його засудження до певного виду покарання з конфіскацією майна грошові кошти юридичної особи не можуть бути конфісковані, оскільки ОСОБА_2, відповідно до Статуту товариства, не є їх власником.

Таким чином, приведена у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді підстава для накладення арешту на кошти ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», як забезпечення можливої конфіскації майна, суперечить вимогам закону.

Крім того, хоча кримінальне провадження № 32012110080000001за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 21 листопада 2012 року, однак до теперішнього часу, тобто більш як півтора року, цивільний позов у ньому не заявлений.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено в тому числі і на гроші підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, з метою забезпечення в тому числі і цивільного позову.

Оскільки цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, то приведена у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді підстава для накладення арешту на кошти ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», як забезпечення цивільного позову, не відповідає змісту закону.

В свою чергу, матеріалами провадження встановлено, що на даний час триває процедура оскарження в адміністративних судах податкових рішень-повідомлень, винесених на підставі актів перевірок ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО», а тому суми податкових зобов'язань навіть на час розгляду колегією суддів апеляційної скарги є неузгодженими.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим необхідно постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотаннястаршого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Замятіна А.В., погодженого із старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Речицькою Н.А., про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень, та про заборону розпоряджатися грошовими коштами на цих рахунках, а також про зупинення видаткових операцій з грошовими коштами.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіСвятошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2014 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Замятіна А.В., погоджене із старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Речицькою Н.А., та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень, та заборонено розпоряджатися грошовими коштами на цих рахунках, а також зупинено видаткові операції з грошовими коштами, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотаннястаршого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Замятіна А.В., погодженого із старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Речицькою Н.А., про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в АТ «Піреус банк МКБ» (МФО 300658) на рахунках № 26008009100574 (980), № 26009009100573 (980) та № 26047009400020 (980) Товариства з обмеженою відповідальністю НВКФ «ВІСМАС-ТЕХНО» (код 24076605), директором якого є підозрюваний ОСОБА_2, в сумі, яка не перевищує 2637512,3 гривень, та про заборону розпоряджатися грошовими коштами на цих рахунках, а також про зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

ЛашевичВ.М. Приндюк М.В. Глиняний В.П.