Постанова № 38900036, 27.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3117/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення витрат з утримання у навчальному закладі у сумі 29476,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2 про стягнення витрат у сумі 29476,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 03.08.2008 по 03.04.2014.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 04.07.2013 № 87о/с відповідач, як випускник був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 07.07.2013. Наказом ГУМВС України в Луганській області від 27.03.2014 № 77 о/с відповідач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. У зв'язку з звільненням відповідача зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням у ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка в сумі 29476,50 грн. згідно розрахунку.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неприбуття суду не повідомили.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що згідно із п.1.3 статуту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (далі - ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка) (а.с.95-112) - позивач є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади, науково - дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ № 157 о/с від 01.08.2009 ОСОБА_2 з 03.08.2009 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка (а.с.7,8).

Між ОСОБА_2, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та ГУМВС України в Луганській області 10.08.2009 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.11-13).

Наказом П ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка № 87 о/с від 04.07.2013 ОСОБА_2 в якості випускника відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 07 липня 2013 року (а.с.9).

Наказом ГУМВС України в Луганській області від 27.03.2014 № 77 о/с ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.10).

Пунктом 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок № 313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Мінфіном України.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС України та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 150 від 14.05.2007, на виконання та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі Порядок № 419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 29476,50 грн. (а.с. 14).

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Відповідно до п. 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

Як вбачається з п. 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

З викладеного впливає, що відповідач за період навчання з 03.08.2009 по 06.07.2013 повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 10312,25 грн.

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002.

Додаток 6-й ПКМ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.

На підставі викладеного та наданої позивачем довідки - розрахунку судом встановлено, що витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню складають 13593,85 грн.

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

З урахуванням викладеного та довідки позивача, суд приходить до висновку, що витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 03.08.2009 по 06.07.2013 склали 2682,99 грн.

Як вбачається з п. 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

З викладеного та документів наданих позивачем впливає, що витрати позивача пов'язані із речовим забезпеченням ОСОБА_2 склали 2887,41 грн.

Оскільки відповідача звільнено за пунктом 63 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що підпадає під пп.3.1 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

В розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Приймаючи до уваги зазначений статус позивача, делеговані повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами та їх стягнення, суд приходить до висновку про необхідність стягнення коштів на відповідний бюджетний рахунок.

Згідно із ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011 визначено, що Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Суд вважає, що навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб`єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленою частини вимоги.

Статтею 94 КАС України встановлений порядок розподілу судових витрат в певних випадках. За частиною четвертою цієї норми, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 29476,50 грн.

Платіжним дорученням № 761 від 28.04.2014 сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн.(10% розміру ставки судового збору). Залишок несплаченого судового збору за подання до суду адміністративного позову майнового характеру становить 1644,30 грн.

Виходячи з аналізу наведених норм, а саме, враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути решту судового збору з відповідача ОСОБА_2 у зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1; дані паспортну: НОМЕР_2, виданий Білокураккинським РВУМВС України в Луганській області 11.02.2008) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (р/р 31257272210117 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 08682387) витрати пов'язанні з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 29476,50 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 50 коп.).

Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1; дані паспортну: НОМЕР_2, виданий Білокураккинським РВУМВС України в Луганській області 11.02.2008) судовій збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) до Державного бюджету України за наступними реквізитами: Код ЄДРПОУ: 35079949, Одержувач: УДКСУ у м. Луганську, Банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, Код ОКПО 37991503, МФО: 804013, Розрахунковий рахунок: 31213206784006, Код бюджетної класифікації доходів: 22030001, символ: 206, Призначення платежу: судовий збір

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.В. Смішлива