Ухвала суду № 38899848, 22.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/464/14 Головуючий 1-ї інстанції: Ворона С.В.

Справа № 1-кп/617/16/14

Категорія: ч. 4 ст. 296 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Крамаренко Г.П.

суддів Струка І.Ф., Шевченка Ю.П.

при секретарі Кецик А.Ю.

з участю прокурора Кочетова В.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220260000853 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 24 лютого 2014 року, яким,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Н.Пєни, Ракитянського району Білгородської області, зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, визначений іспитовий строк тривалістю 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 15 вересня 2013 року, близько 09-30 годин, знаходячись в межах вулиці Свердлова м. Вовчанська Харківської області, в ході сварки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, став погрожувати застрелити собаку ОСОБА_3 Після чого пішов в домоволодіння по АДРЕСА_2, м. Вовчанська, взяв одноствольну мисливську рушницю моделі «ИЖ-5» НОМЕР_1, яка є стандартною вогнепальною зброєю і, грубо порушуючи громадянський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи існуючими правилами та нормами поведінки, з особливою зухвалістю, із застосуванням одноствольної гладкоствольної рушниці, висловлюючись брудною лайкою на адресу ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_3, діючи навмисно, на відстані 200 метрів здійснив постріл з рушниці в напрямку потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яка перебувала в стані вагітності. Після чого направився до потерпілих і наблизившись до них на відстані 10 метрів, висловлюючись брудною лайкою, погрожував застосуванням рушниці, на неодноразові прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не реагував. Дії ОСОБА_2 не припинялися тривалий час та продовжувалися близько 15 хвилин.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального злочину. Захисник вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, дії обвинуваченого були викликані протиправною поведінкою потерпілих. Обвинувачений знаходився на території свого домоволодіння, звідкіля побачив, що собака напала на його худобу, тому був вимушений вибігти на луг, де паслася його худоба для її захисту від роздратованого пса. Після того, як стало зрозуміло, що господар не може вгамувати пса, обвинувачений повернувся додому за рушницею, з якої вистрелив вгору холостим патроном, щоб зупинити людей і з'ясувати їх особи. Захисник вважає, що в діях обвинуваченого відсутній хуліганський мотив, бо конфлікт виник між обвинуваченим та потерпілими через те, що пес напав на його худобу. Здійснений постріл з рушниці на думку захисника не може розцінюватися як застосування зброї, бо при цьому не були використані її вражаючі фактори, при яких потерпілому заподіюються тілесні ушкодження або виникає реальна загроза їх виникненню. На думку захисника в ході досудового розслідування було порушено право ОСОБА_2 на захист, оскільки він є особою похилого віку і має слабкий зір, але не був забезпечений допомогою захисника.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого і захисника щодо підтримання скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та за клопотанням прокурора повторно частково дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства при викладених у вироку обставинах, відповідає матеріалам кримінального провадження і обґрунтований доказами, дослідженими в судовому засіданні і належно оціненими судом.

В судовому засіданні обвинувачений визнав, що доганяв людей з собакою, яка напала на його худобу, лаявся, стріляв з рушниці, але направляв її вгору, щоб вони зупинилися, їм не погрожував.

Доводи обвинуваченого, що його дії є правомірні, суд правильно визнав необґрунтованими, оскільки вони спростовані у судовому засіданні показаннями потерпілих, фактом вилучення в домоволодінні ОСОБА_2 одноствольної гладкоствольної рушниці та патронів (а.с. 8-15); висновком експерта, що дана рушниця є стандартною вогнепальною зброєю, придатною для виробництва пострілів, патрони споряджені множильним метальним снарядом (а.с. 21-23).

Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, допитані в судовому засіданні, розповіли обставини вчиненого ОСОБА_2 хуліганства з застосуванням рушниці, яку він направляв на них і погрожував їх застрелити разом з собакою. Вони перелякалися, тому що він стріляв в їх сторону, лаявся. ОСОБА_3 просив не стріляти, кричав йому, що його дружина вагітна, закривав її собою. ОСОБА_4 плакала, після цих подій попала в лікарню.

Суд достовірно встановив фактичні обставини і вказав у вироку, що ОСОБА_2 діяв навмисно, грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, що створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я людей, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.4 ст.296 КК України є правильною.

Таким чином, доводи скарги, що дії обвинуваченого були зумовлені особистими неприязними стосунками, які виникли після нападу собаки потерпілих на його худобу, і не містили в собі ознак грубого порушення громадського порядку, є безпідставними, оскільки характер дій ОСОБА_2, який після закінчення конфлікту побіг додому, взяв вогнепальну зброю, догнав потерпілих і погрожував їм застосуванням рушниці, направляв її в їх бік і здійснив постріл, при цьому лаявся нецензурною лайкою, свідчить про його посягання саме на громадський порядок, безпечність громадського спокою, наявність особливої зухвалості.

Твердження захисника про порушення права на захист обвинуваченого в ході досудового розслідування є необґрунтованим, оскільки ст.52 КПК України не передбачає обов'язкову участь захисника для особи похилого віку. Матеріали кримінального провадження також не містять даних про фізичні вади ОСОБА_2, внаслідок яких він не був здатний реалізувати свої права.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, є пенсіонером.

За вказаних обставин і даних про особу вид та розмір призначеного покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.65 КК України, суд дійшов правильного висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст.75 КК України прийняв обґрунтоване рішення про його звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 24 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді:

Крамаренко Г.П. Струк І.Ф. Шевченко Ю.П.